Восени найкраще заливати фундамент для будинку. За зиму він набирає міцності, і з потеплінням можна розпочати повноцінне будівництво. Зараз вигідно разом із фундаментом монтувати опалення майбутнього будинку та комунікації.
— Цей фундамент схожий на залитий бетонований майданчик. Побачив, що таке роблять у Швеції, спробував і собі навчитися — через інтернет. Там холодно, тому технології інші. У фундамент одразу заливають труби для теплої підлоги, водопроводу, каналізації і електричні кабелі, — розповідає 29-річний Іван Гаєвський з райцентру Буськ на Львівщині. — Такий фундамент робити швидше, ніж кам'яний, але чітко треба дотримуватися технології. Бо якщо пропустити один шар, можна гріти не будинок, а землю. До того ж на такому фундаменті можна одразу зводити стіни, стелити підлогу.
Перед закладанням фундаменту знімають родючий шар землі.
— Треба враховувати всі нахили на ділянці. Він має вийти ідеально рівним. Я це упустив, і екскаватор почав зрізати землю з найнижчої точки. Коли дійшов до протилежного краю фундаменту, треба було копати майже на метр, — згадує Іван.
Щоб надмірна волога не потрапляла під фундамент і не деформувала його під час морозів, роблять дренажну систему.
— По периметру майданчика прокопав канави глибиною до півметра, — каже 33-річний Сергій Лундін із Житомира. — Вони під нахилом, щоб вода стікала в колодязь із залізобетонних кілець. Поклав у канави гофровані труби з дірками. Звів до колодязя і засипав щебенем. Після дренажу перейшов до основної плити. Накрив всю площу геотекстилем і розкидав по ньому щебінь. Зробив шар десь сантиметрів 20 і пройшовся віброплитою. Зверху — ще один.
Після каміння вкладають шар піску.
— Вирівнював по маяках, як шпаклівку на стінах. Саме в пісок закладають труби для води і кабелі для електроенергії. Щоб заливати бетон, треба по периметру зібрати каркас із пінопласту. Має вийти такий короб. Він утеплює будинок знизу. Склеював листки між собою спеціальним клеєм.
Для міцності через весь будинок поклав навхрест залізні арматурини. Вільне місце заповнив пінопластом. На нього кладуть труби теплої підлоги. Це — найефективніший обігрів, бо тепло піднімається догори — в будинок. Поверх труб кинув арматуру й залив усе разом бетоном. Стіни планує робити із пінобетонних блоків.
На 210 "квадратів" фундаменту Сергій Лундін витратив приблизно 250 тис. грн. За ці гроші купував матеріали. Все робив самотужки, з дружиною та знайомим. Звичайний кам'яний фундамент коштує 30–50 тис. грн. Але його робити довше і щонайменше рік він має вистоятися перед зведенням стін.
— Такий фундамент призначений лише для легких конструкцій — каркаси, зруби, газоблок. Не більше двох поверхів висотою, — розповідає 28-річний будівельник Дмитро Ковальчук із Києва. — Зате його можна ставити на будь-якому ґрунті. Не боїться високого рівня ґрунтових вод, бо плита знизу добре ізольована. Шведська плита робиться трохи швидше, ніж стрічковий чи палевий фундаменти. Сто "квадратів" можна обладнати за 10–12 днів. Найдовше ведуться підготовчі роботи: засипання й трамбування щебеню та піску. За день закладається пінополістиролом і ще кілька днів — на монтаж арматури й труб. Люди, яким зробили шведську плиту, отримують чистову підлогу, заведені всі комунікації, розведену каналізацію і теплу підлогу. Залишається тільки вигнати стіни й поставити перекриття. Ціна за метр квадратний коливається в межах 1300–1450 гривень. Це всі матеріали й робота.
Монтаж "шведської плити" ведуть дуже уважно. Помилки й поломки ліквідувати дуже важко — доведеться розбивати залізобетонну плиту.
3 
1
Коментарі