Подружжя львів'ян Шереметів третій рік наймає хатню робітницю. Змінили чотирьох. 32-річна Оксана і 30-річний Ігор працюють програмістами, часу на приготування їжі та прибирання 3-кімнатної квартири не вистачає.
— Умови до робітниці були прості, — розповідає Оксана. — Щоб була порядна, приходила тричі на тиждень, прибирала й готувала на два дні їсти. Знайти підходящу людину виявилося складно. Спочатку в нас була Марія Павлівна, жіночка років 60. Її мама порадила. Це її сусідка, сиділа без роботи. Працювала в нас три місяці, платили по 120 гривень за день. Усе прибирала, варила. А вечорами розказувала подругам гадості про нас. Що ми неряхи, їмо в ліжку, як свині. Відмовилися від неї.
Наступну робітницю подружжя знайшло через оголошення в газеті. 40-річна Анастасія мала диплом кухаря, за прибирання і приготування їжі брала 150 грн на день.
— Готувала просто божественно — лазаньї, піци, борщі, котлети, торти, — згадує Оксана. — Але крала продукти. Купила 2 кілограми м'яса, а в борщ вкинула два кусочки. Якось прийшли з роботи раніше, чоловік її відволік, а я заглянула в сумку. Там було сире м'ясо, наші приправи, ананас. Навіть дороге вино зливала у свою півлітрову банку. Звільнили.
Третя робітниця пропрацювала місяць, звільнилася через власні обставини.
— Зараз у нас працює колишня вчителька Ольга Василівна, — каже Оксана. — Знайшли її через агентство. Порядна й надійна жінка. Ретельно прибирає, показує чеки на всі куплені продукти. Ми робимо їй презенти, даємо премії. Вона розуміє: якщо поскаржимося в агентство, то більше роботи у Львові не знайде.
В агентствах із підбору персоналу охочі стати хатніми робітницями мусять пройти співбесіду, психологічні тести, заповнити анкету. Надати копії документів, медичної книжки, рекомендації попередніх господарів.
— Найбільший попит на хатніх працівниць восени і перед святами, — каже 33-річна Ірина Могурчак, директор агентства з підбору хатнього персоналу "Довіра". — Замовляють бізнесмени, родини з малими дітьми, дуже зайняті люди або просто ледачі. Перед святами запрошують зробити генеральне прибирання, вимити вікна, меблі. Є родини, у яких помічниця працює п'ять днів на тиждень. Слідкує за будинком, готує їжу. Зарплата такої — від 5 тисяч гривень. У Києві отримують удвічі більше. Зараз люди хочуть, щоб робітниця розбиралася в техніці, органічних мийних засобах, готувала вишукані страви.
Радить, як домовлятися із працівницею.
— Із самого початку узгодьте обов'язки, покарання за пошкоджене майно, оплату за додаткову роботу. В угоді вкажіть пункт про нерозголошення інтимних і фінансових подробиць життя господарів, попередьте про можливе відеоспостереження. Деякі хатні робітниці — заможні люди. Але не хочуть сидіти вдома, прибирають дорогі особняки. Часто підпрацьовують студентки, заробляють на одяг і розваги.
За півдня заробляла 30 євро
52-річна Олена Борода зі Стрия на Львівщині в червні повернулася з італійського міста Мілан. Працювала там хатньою робітницею, за півдня заробляла 30 євро — 480 грн.
— Італійцям дешевше наймати нелегалок з України, ніж кваліфікований персонал через агенції. Та вважають нас ненадійними, ніколи не довіряють приготування їжі чи виховання дитини. У мої обов'язки входило прибирання двох туалетів і ванни, прання, прасування одягу, миття посуду, прибирання за котом і поливання вазонів. Щодня працювала три-чотири години. Звільнили через 12-річного сина господарів. Він знущався з мене й кухарки. У вазони вилив фарбу — ті зав'яли, у пральку вкинув червоного рушника — білизна полиняла. Випив дороге віскі і сказав, що це я. Через це господарі не заплатили за останній місяць.













Коментарі