Костянтинові Коломаку, 25 років, на весілля батьки подарували двокімнатну квартиру у Львові.
Житло не нове, але своє. Костянтин із дружиною захотіли не лише облаштувати домівку новими меблями, а й зробити капітальний ремонт.
Під впливом модних журналів молодята вирішили робити все у стилі мінімалізму — звільнити квартиру від усякого непотребу. За принципом — якнайбільше простору та свободи. Подружжя вирішило, що в квартирі забагато... стін.
— Ми робили ремонт, — розповідає Костя. — Коли працювали дрилем, на порозі з"явився жеківець. Спитав, наче відчував, чи не зносимо ми стін? Дізнався про наші плани і здійняв такий галас!
Костянтину шкода було відмовлятися від європейських мрій. Але батько став на сторону жеківця:
— Найслабше місце в панельних будинках — стіна, що відокремлює кухню від кімнати. Зробити навіть невеликий проріз у несучій стіні — все одно, що її знищити, — пояснив батько. — Не випадково дозвіл на перепланування дає районна адміністрація, а запланований проект узгоджується із пожежниками, сантехніками і архітектором.
Костянтин закінчує звичайний ремонт у квартирі — переклеює шпалери, настилає ламінат на підлогу, міняє проводку. А мінімалізму можна дотримуватися й без перебудування — наприклад, не захаращувати меблями житлові квадратні метри.
3 
1
Коментарі