— Маю біля барбекю столик із бетону. Коли робив ремонт, вирішив поекспериментувати. Залив стільницю, — розповідає 27-річний киянин Олександр Лебідь. — Покрив зверху і по боках поліуретаном — це мастика для наливних підлог. Вона біла, глянцева. Така столешня не боїться ударів, гарячого і води.
Стільницю завдовжки 2,5 м заливав одразу в цегляну стіну. Для цього зробив опалубку з фанери і дощок. На рівні опалубки у стіні вирізав паз завглибшки 7 см. Забив арматуру через кожні 15 см і "обв'язав" дротом.
— Залив міцний розчин — із піску і цементу один до одного. Товщина шару — п'ять сантиметрів. Дав вистоятись два тижні й пошліфував болгаркою з шліфнасадкою. По краю за допомогою пінопластового багета зробив кайомку. Покрив ґрунтовкою, наніс поліуретан. Коли застигло, стільниця стала ніби вирізьблений із дерева пофарбований столик.
У магазинах меблів кажуть, що найпопулярніші зараз — стільниці з пластиковим покриттям на основі стружкової плити.
— Вони дешеві та практичні, — говорить Петро Горпиняк, 25 років. Працює менеджером львівського меблевого центру. — Мають товщину 2,8–6 сантиметрів. В основі може бути звичайна або вологостійка ДСП. Заокруглення роблять з однієї сторони або з двох.
Стільниця має бути ширшою за шафки, на які встановлена.
— Зараз популярні стільниці із матовою поверхнею. Стійкі до подряпин, виглядають новими довше за глянцеві. Недолік — шви. Їх можна позбутися тільки у плиті зі штучного каменю. Таку можна замовити будь-якої форми. Роблять її на заводі, монтують на місці.
Найбільш довговічні — кам'яні стільниці з граніту, кварцу або мармуру. Вони ж — найдорожчі.
2 
1
Коментарі