Світлана Шевченко, 50 років, щодня долає близько 20 км. Працює соціальним працівником у Смілі на Черкащині.
— У негоду взуття швидко мокне. Основна проблема — де його сушити. Уся сім'я ввечері сходиться з мокрими ногами, — Світлана Василівна показує пару чобіт із відклеєними підошвами. — Це я на батарею ставила, от воно і розклеїлось. Устілки тепер шиють на картоні. Вони від води теж розлазяться. До ранку взуття не встигає висохнути. У маршрутці люди балакають, що напихають у черевики газети і так сушать. Я теж попробувала. Фарба з газети мастить біле хутро. Сушити так треба добу. А мені вже на ранок треба взутися в сухе і бігти. Ще й креми тепер продають негодящі. Я багато видів перепробувала. Спочатку ніби й не пропускають воду, але до вечора ноги мокрі. У мене вже суглоби почало крутити. Кажуть, що є якісь спеціальні сушки, та я в Смілі таких не бачила.
У дощову погоду, відлигу чоботарям додається роботи в кілька разів, говорить 49-річний Іван Борисов. Він має кіоск із ремонту взуття в Черкасах. Мокрі вироби швидко розтягуються і рвуться.
— Люди не вміють правильно сушити. На батареї не можна. Шкіра пересихає, тріскається. Від того мокне ще швидше, зношується більше. Ніякий клей не витримає пересушувань. Нормально справляються тільки електричні сушарки. Вони не шкодять шкірі. Перед виходом на вулицю туфлі обробіть гліцерином. Це покращить відштовхування води.














Коментарі