15-річний Ростислав Лявинець із міста Свалява на Закарпатті купив пару морських свинок.
— Чув, що там, де живуть морські свинки, у радіусі кілометра немає щурів, — каже Ростислав. — Тваринки видають звуки, які лякають гризунів.
Щоночі щури пробиралися до клітки з кролями. Отрута не допомагала.
— Хотів спершу взяти одну тварину, але кажуть, одна свинка помирає від самотності, якщо їй приділяти мало уваги. У природі вони живуть парами. Краще брати кровних родичів: вони ліпше уживаються.
В обійсті Лявинців свинки живуть у будинку або в підвалі, кролики — за 10 м у дворі. Тваринок поселили разом у клітку.
— Імен не придумав, — Ростислав виймає свинок із клітки. — Дивіться, самець — чорний, а самочка — руда і більша.
Тварини видають пискляві звуки.
— Чула, ці звірята лікують анемію своїм писком. Ультразвуки розсмоктують білі тільця в крові. Кажуть, що ніжки морських свинок теж чутливі до людських хвороб, — долучається до розмови мати хлопця Любов Іллівна. — Буває, покладу свинок собі на плечі чи груди — і за кілька хвилин відчуваю спокій, урівноваженість.
Клітку для свинок Ростислав купив у зоомагазині. Удома її переобладнав.
— Наливаю їм у мисочку теплої води, і вони там плещуться. Буває, в умивальнику їх купаю. Свинки, коли потрапляють у воду, розтягаються в довжину на кілька десятків сантиметрів.
1 
1
Коментарі
1