
— До минулого року дрова не використовували. Тоді поставили піролізний котел у літній кухні для опалення дому. Довелося зробити дроварню. Нарубали і склали три машини дров, — розповідає 34-річний Роман Хлопик із Дрогобича на Львівщині. Із батьками живе у 2-поверховому будинку на 180 "квадратів". — Газом опалювати дорого. Тепер стоять два котли. В ручному режимі переключаємо їх. Удень газовий вмикали на мінімум — коли були великі морози.
Склад для палива розмістили вздовж межі з сусідами.
— Фактично він виконує функцію паркану, — пояснює. — По-іншому не виходило, бо мало вільного місця на ділянці. То якраз південна сторона. Ми їм тіні не створюємо і дрова підсихають на сонці. Використали залізні стовпчики, до яких кріпився паркан. Тільки наростили їх до висоти 2,2 метра. Зверху приварили пластини для кріплення перекриття. Для його основи кинули три квадратні труби, зробили дерев'яну обрешітку. Так у дроварні вийшов односкатний дах, нахилений у наш бік. На землі залили вісім горизонтальних бетонних брусів довжиною 1,5 метра й висотою 10 сантиметрів. Поперек кинули дошки. Зверху — склали дрова.
З трьох сторін дроварню зашили металевими листками — від дощу.
— З середини метал захистили пінопластом. Підкладали його між першим рядом дров і стінками. Один бік залишили відкритим. Через нього вітер обдуває й підсушує дрова. Над тим боком обладнали ринву й водостічну трубу. Дроварня має 5-метрову довжину. Щоб нижні ряди дров не залежувалися, зробили три секції. Розділили по вертикалі дошками. Всі дерев'яні частини будови обробили оліфою — захист від вологи та шкідників. Кругла труба, пісок, щебінь, цемент, дошки підлогові й для секцій були. На інше витратили близько 5 тисяч гривень.
Працювали вечорами після роботи з батьком близько двох тижнів. Цього літа доробили освітлення.
— Дров нам не вистачило, то зараз робимо ще одну таку ж дроварню по межі з іншими сусідами, — розказує господар. — Привезені дрова висипаємо біля воріт, там же рубаємо й на подвір'я завозимо вже готові. Щоб не перекладатися по кілька разів туди-сюди.
Якщо є достатньо місця біля дроварні, то облаштовують криту ділянку — для рубання дров. Тоді можна працювати в дощ.
Висушені протягом року дрова горять краще, дають більше тепла. Тому спеціалісти рекомендують робити річний запас. Довше двох років тримати не бажано, бо сировину можуть сточити шашелі.
Пелети й паливні брикети зберігають на бетонній підлозі
— Пелети і брикети бояться вологи. Набухають і кришаться. Якщо волога проникне, можуть розсипатися на тирсу. Тому на дворі під навісом їх не зберігають. Обов'язково має бути сухе приміщення із бетонною підлогою та надійним дахом, — каже директор виробництва пелетів 25-річний Артем Хронов із Коростеня на Житомирщині. — Деякі виробники для захисту від вологи брикети обтягують плівкою, а пелети засипають у поліетиленові мішки. Великі об'єми на піддонах, додатково замотані стрейчем. У таких умовах зберігаються багато років.
Коментарі
1