Понеділок, 24 лютого 2014 19:30
Ольга Гембік
Ольга Гембік
Ольга Гембік

У Києві страшно

"В Киеве страшно! Город не узнать", — пише знайомий із сусідньої держави. Він дивиться "новости" і має купу аргументів. Погоджуюся, страшно. Дуже страшно, коли 6-річний син знайомої грає у "наших" і снайпера, а потім накриває серветкою розкидані ляльки. Але він знає слова і співає гімн із долонькою на серці. Страшно, що в ту мить, коли ти опановуєш режисерську справу, поспішаєш на пари або просто ріжешся у "Контр-страйк", — на залізних полицях МВС чекають свого часу набої, закуплені для тебе. Але під час "мирного наступу" бабуся у береті закриє руками скривавленого хлопця.

Й садист-"вевешник" опустить палицю. Страшно, коли бандит на твої гроші купує скотч, щоб твердою рукою примотати до гранат шурупи і гвіздки. Так щільно, що після вибуху залишиться неушкоджений моток доказів злочину. Але дівчата і хлопці, потренувавшись у мистецьких студіях, уже варять на Майдані залізні "їжаки". Такі дизай­нерські, що не пройдуть жодні танки. Страшно, коли навала гопників суне в твоє місто, жадаючи крові, бухла і 400 гривень. Але на шляху через Білу Церкву їх зустріне Вадик Тітушко. Захистить прізвище і місто палицею. Доведе, що "пацан". Страшно, коли дама у хутрі видирає в іншої дві останні хлібини в магазині. "А вдруг завтра не завезут?" Але пара пенсіонерів уже несе до Михайлівського собору кульок пиріжків і чотири ­апельсини. "В Киеве страшно! Город не узнать", — передає знайомий. Він знову біля телевізора. Пишу йому, що й нас уже "не узнать". Бо ми вже інші, нам не страшно.

Зараз ви читаєте новину «У Києві страшно». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Погода