Киянка 56-річна Оксана Солодка щороку закриває 40 л яблучного вина. Половину напою жінка змішує з горілкою. Він настоюється до новорічних свят.

— У мене дача із садом на Черкащині, — говорить Солодка. — У врожайні роки і по 60–70 літрів вина закриваю. До нових яблук його випиваємо, родичам та знайомим роздарюємо.

Жінка каже, що для вина найкраще підходять соковиті пізні сорти яблук. Зимові сорти перед приготуванням напою лежать на веранді тиждень-два.

— Якщо яблука кислі, краще змішати їх із соком солодких, — радить.

На дачі з вимитих яблук Солодка вичавлює сік. Пильнує, щоб у нього не потрапило яблучне насіння та шкірка.

— Позаторік соковижималку купили — то благе діло, тільки встигай яблука підсовувати. А то як помучилися з тим соком! Попервах на тертку з чоловіком і донькою терли, далі крізь марлю відтискали. Потім зять прес придумав. Сам ним чавив — нікого не підпускав.

Сік Солодкі розливають у 20-літрові скляні бутлі. На горлечко одягають повітряну кульку чи гумову рукавицю. Коли вино бродить, кульки надуваються. Бутлі ставлять у тепле місце. За 10–15 днів додають цукор.

— Любимо кисленьке, — розказує жінка. — На літр соку кидаємо грамів сто цукру.

Оксана Микитівна розмішує напій до розчинення цукру. На бутлі надягає кульки й залишає бродити на місяць.

— Цукор додасть напою міцності і зробить його солодшим, — пояснює. — Вино вийде до десяти градусів міцності.

Для міцного вина Солодка відразу кидає в сік цукор. На 5 л соку бере 1,5 кг цукру.

— У кожний бутель ллю з півлітра холодної кип"яченої води. А за 10 днів додаю горілки.

10 л яблучного вина Солодка розводить із літром горілки. Бутлі щільно закриває. За п"ять днів напій фільтрує через кілька шарів марлі й розливає у півлітрові скляні пляшки. Вино ставить у погріб.

— Вийде міцністю до 20 градусів. Як восени чи взимку приїжджаємо на дачу, беремо із собою по кілька літрів вина. Так потрошку і перевозимо його в Київ.

На горлечко одягають повітряну кульку

Киянин Олег Шишков, 62 роки, до яблучного вина додає кілька склянок стиглої малини.

— Малину кидаю одразу в сік, — пояснює Шишков. У чоловіка на дачі — пізні сорти малини. При неврожаї купує її на ринку. — Ягода віддає вину свій колір. Із білого напій стає рожевим з незрівнянним ароматом.

Щойно вино перебродить, Шишков проціджує його. Зернята малини викидає.

Марія Мироненко з Черкащини в яблучне вино додає корицю. Напій виходить солодким.

— Сік із яблук не давлю — навіщо зайву роботу робити, — каже Мироненко. — Я їх ріжу на кубики, кісточки викидаю. Складаю фрукти в каструлю й заливаю водою. Додаю корицю і варю, доки яблука стануть м"якими. Далі протираю їх крізь сито. Рідину залишаю бродити.

Коли вино припиняє бродити, Марія Іванівна додає цукор. Щойно воно відстоїться і дасть осад, обережно відціджує й розливає у скляну тару. Зберігає в холодному місці.

— Рецепту не притримуюся. На 3 кілограми яблук беру десь 1,5 кіло цукру, два-три літри води і столову ложку кориці.

Мироненко каже, що вино прозоре й запашне.

Щоб вино краще бродило, киянин 48-річний Володимир Пак додає в нього дрібку дріжджів. Для приємного аромату — сік із лимонів.

— Нарізані яблука заливаю окропом і настоюю два-три дні, — каже. — Рідина там стає, наче справжній яблучний сік.

Суміш чоловік проціджує. Яблука викидає. У рідину вичавлює сік із двох лимонів, кидає дрібку дріжджів і цукор. На 5 л бере п"ять склянок цукру. Cтавить у тепле місце. Коли вино перестає пускати бульбашки, перемішує його. За два дні проціджує, розливає в півлітрові пляшки і щільно закупорює. Через чотири-п"ять місяців вино готове.

×