У далекому селі жили дід з онуком. Якось увечері до них у двері хтось постукав.
— Я — Багатство, — почувся голос.— Впустіть!
— Діду, — каже онук. — Відчинімо!
— Навіщо воно нам? Я багатий тим, що у мене є ти, а ти — бо у тебе є я.
Потім у двері постукало Щастя.
— Ми щасливі тим, що разом, — відповів старий.
Утретє постукала Жінка.
— Ми їй не відчинимо, вона ж нам не потрібна? — озвався малий.
— Ні, хлопче, жінці ми відчинимо. Бо там, де жінка, буде щастя, любов і багатство.
Тож вип'ємо за жінок, які роблять нас щасливими і багатими.
×














Коментарі