Азербайджанець Ігор Наштаміров, 47 років, продає гранати поблизу столичного торгового центру "Україна", що навпроти цирку. Фрукт коштує від 4 до 14 грн. Ігор каже, що вирощує їх вдома. Має 500 гранатових дерев.
— При доброму врожаї дерево дає від 25 до 45 кілограмів гранатів, — ділиться смаглявий чоловік. — За два роки молоде дерево пересаджую, а за 3–4 воно дає перший урожай.
Гранати зривають, коли вони майже дозріли. У родині Наштамірових збір урожаю починається з 15 жовтня. Ігорю допомагають двоє синів, донька і дружина. Дозрівають плоди дорогою до Києва.
— Якщо купили незрілий гранат, покладіть його у прохолодне місце на 15–20 днів, — радить Наштаміров. Температура повітря має бути плюс чотири.
Стиглість граната чоловік безпомилково визначає за виглядом фрукта.
— У стиглого, як і в дині, має бути шершава поверхня, — каже він.
Із купи червоних гранатів він вибирає шершавого з одного боку. Надрізає маленьким ножем, із-під шкірки видно яскраво-червоні соковиті зерна. Бере ще шершавого — і знову стиглий. Вибирає великий плід із гладкою поверхнею. Надрізає — зерна ледь рожеві.
— Мої гранати солодкі й соковиті, — веде далі продавець. — Зберігаємо гранатовий сік без цукру. Але ми його багато не давимо.
Наштаміров розповідає, що на ринку напроти центрального автовокзалу начебто продають гранати без кісточок. Але він їх не бачив.
Подавати на стіл гранат Ігор радить розгорнутим у вигляді квітки. Він вправно зрізає ножем верхівку плоду. Від верху до низу робить шість борозенок, обережно надрізуючи та відриваючи шкірку. Потім розбирає плід навпіл, відділяє кожну "пелюстку" й відриває білу середину. Завдяки надрізам це легко зробити.
— Тільки стиглий гранат розкривається, наче квітка, — додає азербайджанець.
6 
35413
Коментарі