Цьогорічний Святий вечір я проведу в родині Пляцушків у селі Новий Яричів на Львівщині. Господиня дому, пані Юлія, 68 років, запросила мене в гості раніше, щоб я навчилася готувати 12 страв, які зазвичай куштують на пісну вечерю.
До приготування головної різдвяної страви — куті — пані Юля ставиться дуже відповідально. У переддень свята встає рано, о 5-6 годині, і береться до замоченої ще звечора товченої пшениці.
— У часи мого дитинства за кілька днів до свят обов"язком дітей було перебрати її вручну і потовкти, — пригадує Юлія Пляцушок. — Для цього зерно клали у полотняний мішечок так, щоб йому було просторо, і чимось важким товкли.
Зцідивши воду, господиня заливає кутю свіжою, чистою водою і ставить варити.
Перемішувати кутю можна тільки раз — коли закипіла вода
— Рідини має бути достатньо, щоб потім не доливати: кутя цього не любить, — навчає мене пані Юля. — І перемішувати кутю можна тільки раз — коли закипіла вода. Тоді треба лишити каструлю на маленькому вогні. Пшеницю не підсолоджують і не солять.
Поки зерна варяться, господиня тре мак. Найкраще це виходить у макітрі. Бо ні кавомолка, ні м"ясорубка, через яку сучасні господині пропускають мак, як слід не розмелюють. Мак розтирають до білого порошку. Його має бути багато: на півлітра товченої пшениці пані Юлія сипле три склянки маку. Підсолоджує аж у кінці. Коли пшениця охолоне, її викладають у макітру. Тоді вливають півлітра меду, всипають півлітрову банку дрібно товчених горіхів, додають цукор за смаком і доливають кип"ячену холодну воду. Кутя готова.
У Юлиній родині на Святвечір як першу страву готують грибну юшку.
Низочку сушених грибів ретельно миють у теплій воді, ставлять варити. В каструлю кидають велику цибулину.
— І до смаку, і для профілактики, — пояснює пані Юлія. — Якщо цибуля не посиніє, значить, гриби не отруйні. Зварені гриби відбираємо на друшляку, а юшку виливаємо в каструлю, де готуватиметься суп. Додаємо до юшки свіжу цибулину, моркву, лавровий лист. Солимо, перчимо. Частину грибів дрібно ріжемо, а іншу відкладаємо для підливи (до голубців). Поки суп доварюється, готуємо запряжку: на ложці олії обсмажуємо в сковороді борошно. Як потемніє — розводимо холодною водою і виливаємо до супу. Нехай трохи покипить.
Мак розтирають до білого порошку
Окремо варимо макарони. Відціджуємо, присмачуємо олією (інші жири для приготування святвечірніх страв не використовуються!) і викладаємо на велику миску. Кожен кладе собі макарони в тарілку і доливає грибну юшку.
Наступна важлива святвечірня страва — вареники чи, як в Галичині кажуть, пироги. В родині Пляцушків люблять пироги з картоплею і капустою. Вареники пані Юля посипає цибулею, обсмаженою на олії.
Голубці — теж справжня смакота. Господиня готує їх із тертою картоплею.
Спершу вона робить начинку, як на деруни, солить, перчить, засмажує цибульку на олії і додає до цієї суміші одне яйце, щоб начинка добре трималася. Для таких голубців краще вибирати великі листки капусти. І ще пані Юлія радить використати картопляну юшку — начинка має бути негустою.
До голубців готують грибну підливу. Решту відварених грибів пропускають через м"ясорубку і заправляють підсмаженим борошном. (Можна приготувати підливу на сметані. Тоді її їстимуть наступного дня). Поки голубці печуться в духовці, можна посмажити на олії рибу і приготувати оселедець. Це вже сім страв.
Із салатів пані Юля готує звичайний вінегрет і бурячки з чорносливом та горіхами. Крім того, розливає узвар із сухофруктів, кладе на стіл хліб і смажені пампушки. Готує їх із дріжджового тіста з начинкою — маком і варенням з тертої рожі (троянди). Кажуть, такими смачними вони, як і кутя, бувають лише раз на рік.
3 
1
Коментарі