"Знову Віка свою смакоту готує, — сміється 28-річний киянин Сергій. — Печінковий паштет у неї виходить таким ніжним і неймовірно смачним, що я не знаю міри. Відразу божеволію і з"їдаю його забагато. Потім вечір мучусь із животом. Але муки варті Вікиної страви".
У маленькій кухні киянки Вікторії Сергєєвої, 23 роки, на стіні висять дві невеликі шафки червоного кольору, на підвіконні росте розлоге "грошове дерево". Під вікном — кухонний стіл, на якому лежить шматок свинячої печінки і почищені овочі.
— Я завжди попереджаю, що паштет жирнючий, — хитро мружить очі Віка. На худорлявій жінці легкі домашні штани в дрібну біло-синю смужку і широка футболка.
Сергєєва знімає з печінки плівки, вирізає судини й ретельно миє під проточною водою. Ріже її великими шматками і кидає в гусятницю з лавровим листом. Додає цілу кролячу печінку і порізану підчеревину зі шкіркою.
— Цибулю можна розрізати навпіл. А краще, якщо влізе в каструлю, ціла, — Вікторія запихає по боках середні цибулини і крупно нарізану моркву. Зверху кладе півпачки вершкового масла. Наливає води. — Достатньо, аби вона все вкрила. А масло надасть паштету ніжного вершкового смаку.
Масло надасть паштету ніжного вершкового смаку
Як закипить, трохи солить і зменшує вогонь. За півгодини ставить тушкуватись у духовку. Коли печінка та сало стали м"якими, виймає й залишає вистигати. Потім знаходить у гусятниці лавровий лист і викидає його.
— Через м"ясорубку з маленькими отворами пропускаю кілька разів. Тоді страва виходить однорідною і легко мажеться на батон, — Вікторія ложкою вдруге затовкує паштет у м"ясорубку.
Перекручену суміш жінка пробує на смак. Потім перчить, солить, додає столову ложку цукру і трошки рідини з гусятниці. Ретельно перемішану масу викладає в глибоку скляну таріль. Ставить на кілька годин у холодильник.
Печінковий паштет однорідний і легко намазується на хліб. Що він дуже жирний, не відчувається.
300–400 г свинячої печінки, 100 г кролячої печінки, 300 г підчеревини, 100–150 г вершкового масла, 3–4 середні цибулини, 2–3 морквини, лавровий лист, перець, сіль, цукор за смаком.
Курячі шлуночки і серце дають крупинки
43-річна киянка Надія Афоніна готує паштет з курячого ліверу. На столичному ринку Виноградар купує кілограм печінки, серця і шлуночків.
— Коли печінки більше, паштет виходить смачніший, — ділиться Афоніна. У руках вона тримає великий продуктовий пакет з овочами і куркою. — Печінка ніжніша, а пупки та серце можуть давати крупинки.
Надія Петрівна миє лівер і вирізає судини. У каструлі з товстими стінками тушкує на маленькому вогні години півтори. Разом зі смаженими цибулею, морквою і 2-3 ложками вершкового масла подрібнює в кухонному комбайні. Викладає в миску і ставить у холодильник.
— Я його більше тижня їм, потроху намазую на хліб, — Афоніна перекладає важкий пакет у другу руку. — Додаю ложку паштету в картопляне пюре. Воно стає запашним і набуває печінково-вершкового смаку.
4 
35413
Коментарі