— Ожину вирощую на продаж, а залишки пускаю на вино. Ніколи не буває зайве, — розповідає Світлана Плакса, 44 роки, із Херсона. — Спочатку на дачі росли три кущі ожини. Як розпробувала вино, посадила ще 20.
3 кілограми свіжих ягід перебираю і розминаю дерев'яним товкачем. Мити не треба, бо втратять корисні бактерії. Без них слабо бродить. Засипаю у бутель і закриваю пробкою з діркою. У неї вставляю трубку, другий кінець якої опускаю у банку з водою. Якщо не прикрити дірку, заходитиме повітря. Це зіпсує напій.
Ставлю бутель у теплому місці для бродіння на п'ять днів. Тоді сиплю 100 грамів цукру на літр соку. Якщо більше, вийде сильно п'янке. Закриваю посудину на два місяці до закінчення бродіння. Якщо бульбашок у банці з водою вже нема, значить, процес зупинився. Ціджу напій і розливаю у пляшки. Ставлю у погріб. Що довше стоїть, то міцніше вино. Поступово терпкість зникає і залишається солодкий присмак.
2 
1
Коментарі