У приготуванні їжі вінничанка Наталя Могилюк, 48 років, ніколи не використовує тваринних жирів. Готує лише на олії, використовує кілька її видів. Смажить на рафінованій. При термічній обробці вона не перетворюється на отруту, як нерафінована. Останню додає до салатів, соусів, кремів. Тому що зберігає більше вітамінів і не має неприємного запаху.
— Купила собі сковорідку з антипригарною поверхнею. Олію додаю насамкінець. Тоді в ній зберігаються всі поживні речовини. Цибуля, наприклад, смажиться спершу у власному соці. Аби його було більше, нарізану цибулю добре виминаю руками. Так само роблю з овочами: тушкую у своєму соці та воді, а олію додаю за п'ять хвилин до готовності.
Наталя Володимирівна дістає з тумби пляшки із соняшниковою, соєвою, кукурудзяною та оливковою оліями.
— Найбільше для смаження підходить оливкова. При нагріванні канцерогени з неї не виділяються. Її краще не змішувати з іншими оліями. Вона знижує рівень холестерину в крові, сприяє профілактиці серцево-судинних захворювань, має жовчогінну дію. Її також добре давати в салати.
Кукурудзяна уповільнює бродіння у кишківнику, покращує обмін речовин.
Соєва олія особливо корисна чоловікам, бо у ній є багато токоферолу — речовини, завдяки якій виробляється сперма.
— Використовую її лише до салатів. Рафіновану змішую із соняшниковою у пропорції один до п'яти.
Будь-яку олію можна вживати не більше як 2 столові ложки на день. Інакше рідина може закупорити судини, що призведе до серцево-судинних захворювань.
— Навіть найдешевша оливкова олія для смаження краща, аніж соняшникова, — говорить 40-річний Геннадій Кузнєцов, консультант вінницького магазину "Здорове харчування". — Не купуйте розливної олії на ринках. Більшість виробників не дотримуються санітарних норм. До того ж на ринку розливають у пластикові пляшки, які до того використовували невідомо скільки разів. Аби перевірити якість продукту, вмочіть у нього серветку і відіжміть. Якщо залишиться яскраво-жовтий рівний колір, олія добра. Від неякісної будуть бруд і сміття.
Коментарі