Щотижня на недільний фестиваль у Центрі ведичної культури на провулку Зоряному, 16 збирається понад 300 людей. Жінки переодягаються в сарі, чоловіки — у спідниці, що називають "дхоті". Гості слухають лекцію, співають, танцюють під індійські мелодії. Завершує свято частування на підлозі — гостям роздають "прасад" (милостиню). Його кулінарна основа — вегетаріанські страви зі спеціями.
Велике недобудоване приміщення видно здалеку. Зсередини чути, як відбиває ритм барабан. У приміщенні метушаться з червоними цятками на лобі дівчата в різнокольорових сарі й юнаки у білих та жовтих спідницях, схожих на шаровари. У храмі відчувається сильний аромат.
— Це індійські палички, — обернулася дівчина у довгому зеленому сарі. — Індійці вважають, що аромати проганяють зло з дому, знімають втому й заспокоюють.
Піднімаючись сходами, Інна розповіла, що вже два місяці навчається у центрі культури, релігії та філософії. Запросила у свою кімнату. З шафи дістала червоне у білі плями сарі:
— Щоб пройти на кухню, вам треба перевдягтися.
На величезній сковороді смажилися маленькі котлетки у пахучому соусі
На кухні було спекотно. Під бемкання індійської музики вправно хазяйнували кухарі з оселедцями на голові й у білих спідницях.
— Ми готуємо індійську милостиню, — пояснив головний на кухні 28-річний кухар Адріан Друге, дістаючи з полиці спеції. — Рис, сабжі, дал, пурі, кофти в томаті, солодка халава і трояндовий чай.
На величезній сковороді під покришкою смажилися маленькі котлетки у пахучому томатному соусі. Це "кофти".
— М"ясо, рибу, яйця не споживаємо. "Кофти" вегетаріанські — з овочів і спецій, — каже кухар.
— А можна скуштувати? — питаю.
— Під час приготування не можна пробувати, бо першим їстиме бог Кришна.
Для "кофт" Адріан робить тісто з тертої картоплі, капусти й моркви. Додає коріандр, борошно і перемішує так, "щоб тісто купи трималося". З тіста ліпить кульки, обсмажує в томатному соусі з куркумою, карі, імбиром, перцем та асафетидою.
— Секрет страв у спеціях, — розповідає він, розігріваючи на сковорідці вершкове масло, додаючи пряності — спершу шамбалу, тоді гірчицю, куркуму та карі. Спеції запарували, зашипіли, гірчиця почала "стріляти". Кухар прикрив сковороду кришкою. — Спробуйте у маслі просмажити спеції, а тоді сирий рис. Як крупа стане прозорою, залийте її водою і проваріть. Готовий рис має настоятися, він буде розсипчастим і як ніколи смачним!
На десерт у центрі дають індійську халаву з манки, масла і сиропу. Адріан доводить воду до кипіння (можна варити на молоці). Всипає цукор, шафран і мускатний горіх. Кип"ятить хвилину, додає родзинки і зменшує вогонь. Так вариться сироп.
Окремо готує індійське масло "гхі" (на ньому тушкують усі страви). На сковорідці розтоплює вершкове масло, знімає білувату плівку — тоді масло стає прозорим. У жир кидає манну крупу. Помішуючи ложкою, 15 хв. обсмажує манку на великому вогні, поки вона не набуває золотистого кольору. Коли каша вбере масло, зменшує вогонь.
— Помішуючи, обережно влийте сироп. Халава має аж вибухнути! Як почне бризкатись, — каже кухар, — додайте горіхів і нехай 2–3 хви-лини настоїться.
Куштував милостиню спершу Кришна. А тоді — ми, сидячи на підлозі. Чоловіки окремо від жінок. Дівчата рознесли тарілки, склянки й ложки. Насипали кожному рису, дали кофту, чай та халаву. Було тихо. Гості їли повільно правою рукою. Рис був такий розсипчастий, що аж розлітався у тарілці. Овочеві котлети — "кофти" — зовсім не здавалися пісними. Аромат халави зі смаком згущеного молока розносився по всьому храмові.
Які страви готують на недільні церемонії
Сабджі — тушковані овочі з сиром "Панір" та спеціями.
Дал — гороховий суп з топленим маслом та спеціями.
Пурі — індійські хлібці, обсмажені у фритюрі.
Кофти в томаті — котлети з картоплі, моркви і капусти, що смажаться у томатному соусі зі спеціями.
Халава — солодкий десерт з топленого індійського масла "гхі", манки та сиропу з родзинок.
Що потрібно для "Халави"
650 мл води чи молока, 300 г цукру, 10 жилок шафрану, 1/2 чайної ложки меленого мускатного горіха, 35 г родзинок, 35 г лісових чи волоських горіхів, 200 г вершкового масла, 225 г манної крупи
Шість "коронних" спецій
Асафетида — ароматична смола, добута з кореня екзотичної рослини із запахом часнику. В невеликій кількості додають у масло та овочеві страви. Допомагає при розладі шлунку.
Імбир — рослина, корінь якої використовують у всіх індійських стравах. Найкраще додавати у чай, молоко, супи, соуси, тушковані овочі, рисові, м"ясні та рибні страви. Стимулює травлення та очищує від токсинів.
Карі — поєднання різних спецій: куркуми, кардамону, імбиру, коріандру та мускатного горіха. Карі заправляють рис, салати, соуси та супи.
Куркума — червоно-коричневий корінь. Нею підфарбовують страви з рису, гірчицю, масло та лікери. Додає свіжого аромату овочам, супам і закускам. Веди вважали, що куркума очищує кров і виліковує язву.
Чорний перець — одна з найпопулярніших спецій у світі. Вживається горошком або розмеленим на порошок. Доповнює свіжі та консервовані овочі, супи, рибу, холодець. В невеликій кількості можна додавати в компоти і пироги. Надає стравам гостроти і зберігає аромат їжі.
Шамбала — спеція з терпким гіркуватим смаком та своєрідним ароматом. Додають до густих супів і бульйонів, смажених страв. Дуже корисна для загального зміцнення організму в період одужання. Звільняє організм від слизу та жиру.
4 
35413
Коментарі