Котлети Пожарського запікають у хлібних кубиках

 

Шеф-повар столичного ресторану "Петровський бровар" Світлана Шапран пропонує готувати на застілля котлети Пожарського.

— Звичайні вже не оригінальні й не святкові. Навіть котлети по-київськи приїлися. А ці і смачніші, і цікаві. Роблю їх без  цибулі та панірувальних сухарів, у фарш хліба теж не кладу.

Повар відділяє 100 г м'яса від курячих стегон і крилець. Стільки ж відрізає  м'якоті свинини. Меле все на фарш, солить і перчить його.

— Не використовуйте куряче філе, бо страва вийде сухувата. Так само не підходить биток. Краще готувати з ошийка, бо в ньому зазвичай є сало.

До фаршу додає 50 г дрібно порізаних свіжих білих грибів пластинами, щоб відчувався смак. Вливає 100 г вершків 30% жирності. Все перемішує, ліпить дві круглі котлети.

— Свіжий батон варто покласти на півгодини в морозилку. Потім тоненько нарізати кубиками, товщиною 1 сантиметр. Краще, якщо вони будуть ще меншими. Потім обваляти котлети в цих хлібних кусочках. Запікаю в духовці на середньому вогні 20 хвилин.

До котлет Пожарського кухар подає грибний соус. 25 г дрібно порізаних білих грибів спершу обсмажує на вершковому маслі. за 15 хв. додає 50 г вершків. Тушить ще 5 хв.

— Котлету Пожарського оспівував у своїй поемі Пушкін. Є легенда, як імператор Микола I дорогою до Москви зупинився в трактирі князя Пожарського в Торжку. В меню замовленого обіду були телячі котлети. Але   Пожарський тоді телятини не мав, тому приготував їх із курячого м'яса. Імператор назвав блюдо "котлетами Пожарського".

На друге Світлана Шапран подає "скоблянку". Страву готують упродовж 20 хв. із трьох видів м'яса: по 100 г телятини, свинини та курятини.

— М'ясо ріжу соломкою, 10 хвилин обсмажую на вершковому маслі. Додаю 50 грамів грибів-лисичок, ще через 10 хвилин заливаю 100 грамами вершків, й ще 5 хвилин тушкую. Потім солю й перчу. Викладаю на тарілку, зверху прикрашаю смаженими кільцями цибулі. Обкладаю смаженими на олії помідорами. Їх треба лиш злегка протушкувати 2 хвилини. Потім колом викладаю картоплю. Відварюю її "в мундирі", кришу кільцями й обсмажую на вершковому маслі до золотистої кірки.

×