35-річна черкащанка Ірина Панченко йоржиками називає шматочки пирога в шоколадній глазурі, обкачані у вафельних крихтах. Цю страву вона готує з особливою любов"ю. Коли навчалася в Полтавському інженерно-технічному інституті, її однокурсник Михайло Косар з Івано-Франківщини завжди привозив з дому кульочок шоколадних кубиків. Для друзів-студентів ті ласощі були справжнім святом.
У великий кухоль Ірина вбиває яйце, висипає склянку цукру й перемішує міксером. Маса має збільшитися вдвічі. У миску викладає маргарин.
— Пачку я зранку витягла з холодильника й поклала біля плити, де пораю, — розповідає жінка, ножем зішкрябує з обгортки рештки маргарину.
До нього виливає збите яйце з цукром та чотири столові ложки сметани.
— Добре, якби була не магазинна, а домашня, — Ірина облизує ложку. Усе ретельно перемішує. У кавову чашку всипає неповну чайну ложку соди, гасить оцтом і теж додає в тісто. Крізь сито просіює дві склянки борошна.
— Його не треба сипати більше, бо корж буде твердим, — зауважує господиня. — Тісто має бути рідким — викладаю його ложкою.
На чавунне деко з рівними краями Панченко кладе тісто і ставить у розігріту до 200 градусів духовку. Доки печеться корж, готує глазур.
Випечений корж став рум"яним і високим
— Мам, можна шоколад я буду мішати? — просить 11-річний син Влад.
— Хоч допомогти, три на тертушку вафлі. Їх багато не з"їси, — Ірина бере невелику каструльку-нержавійку й висипає туди склянку цукру. Додає чотири столові ложки какао, вливає півтори склянки молока. — Купую золотоніське, воно найменше зберігається, а значить, саме натуральніше, — зауважує господиня.
На невеликому вогні суміш доводить до кипіння, помішує, щоб не пригоріло. Прибирає з плити — хай вичахає.
— Ма, я вже не можу їх терти, — каже син. — Дай ложку шоколаду з"їсти?
Ірина дозволяє йому з"їсти трохи шоколаду, дотирає на великій тертці вафлі. Для присипки їх треба три пачки.
Випечений корж став рум"яним і високим. Жінка дає йому вистигнути і ріже на кубики 2х2 см.
— Не варто робити їх більшими за три сантиметри, бо як слід не просякнуть глазур"ю, — веде далі.
Йоржики вмочує в глазур і обвалює у тертих вафлях. Готові ласощі викладає на тарілку.
— Куди поцупив? Який проворний! — Ірина легенько ляскає по руці Влада, який потягнув зі столу шоколадного кубика.
2 
1
Коментарі