"У Святвечір на столі, за традицією, мають бути 12 пісних страв з усіх плодів городу й саду", — каже 70-літня Лідія Каліновська, яка живе у селі Полянки Баранівського району на Житомирщині. — На честь 12 апостолів".
Бабуся обов"язково готує головну передріздвяну страву — кутю. Каже, що інші 11 мають бути пісні: без м"яса, молока, яєць та жиру. Тільки на олії. Так, на Різдво вона крутить голубці зі пшоном, готує заливну рибу, вінегрет, корейську моркву, салат із квашеної чи свіжої капусти, тушкує капусту з грибами, варить картоплю або кашу, квасолю, ліпить вареники з капустою, грибами, картоплею, вишнею, маком та грушками, готує грибну і рибну юшку, смажить гриби з цибулею.
Щороку Лідія Олександрівна варить кутю у банячку, що його спеціально береже для святкової страви. Цей посуд дістався їй від покійної мами.
Кутю Лідія Каліновська готує зазвичай із пшениці, рідше — з перловки. Крупу добре промиває, заливає холодною водою і ставить на півгодини, щоб набухнула. Потім відціджує, заливає окропом і годину варить на невеликому вогні. У готову кашу додає розтертий у макітрі (або у дерев"яній ступці) мак, розмочені родзинки і курагу, мелені м"ясорубкою горіхи. Все заливає виноградним соком, додає по ложці меду та церковного вина "Кагор".
Заливає виноградним соком, додає по ложці меду та церковного вина "Кагор"
— У дитинстві мені казали, що кожен складник куті — це символ, — ділиться пані Лідія. — Наприклад, зерно означає силу та здоров"я, мак — багатство і добробут, горіх — дружбу і любов у родині, а вино — то кров Господня.
Головної страви варять небагато. Лідія Олександрівна радить приготувати стільки, щоб кожному члену родини по кілька ложок дісталося.
Киянка Олена Єгорова, 76 років, на Святвечір готує кутю з перловки або рису. Додає мак, горіхи та ізюм. На стіл ставлять узвар із сухофруктів, смажену рибу, вареники, картоплю, тушковану капусту та пиріжки. На Різдво намагається дотриматися правила 12 страв.
— Готую різні страви, — задумується, робить довгу паузу бабуся. — Цього року приготую кутю, узвар, позбираю все, що є, так і назбираю дванадцять.
У столиці Святвечір не має того ритуального значення, як у західноукраїнських містах. На Буковині та Івано-Франківщині, приміром, у Святвечір під стіл кладуть сіно, "щоб худоба та вівці водилися". Стіл посипають зерном, потім застилають білою скатертиною, а на кожний кут кладуть часник. Кажуть, він оберігає від злої сили та хвороб. Перед вечерею запалюють свічку за померлих і читають "Отче наш".
— Другою стравою після куті на Буковині вважають густий узвар із сушениці — з груш, яблук, слив, — розповідає 47-річна Наталя Молованюк із села Забагна Сторожинецького району Чернівецької області. — Дехто додає чорноплідну горобину, малину, вишні. На стіл подають картопляний пісний салат із цибулею, квасолю "толочену", тобто відварену та перемелену через м"ясорубку, домашній хліб, пироги та кисіль.
Грецький горіх — 18. Родзинки — 12,3. Курага — 11,52. Мед — 31,8. Крупа перлова — 1,5. Рис — 3,66
Кулінарні особливості регіонів
На Буковині у кутю додають халву.
На Галичині кутю варять густу, як каша, і щедро заправляють горіхами та маком.
На Волині кутю подають і густу(без узвару), і рідку. На різдвяний стіл подають борщ із грибами, картоплю в "мундирах".
На Луганщині кутю зазвичай варять із рису і печуть багато пирогів із різними начинками.
На Івано-Франківщині до пісного борщу з грибами готують "краплики" — вареники з дрібно порізаним оселедцем, заправлені смаженою на олії цибулею. Обов"язково роблять пісні голубці з рисом, гречкою і грибами та грибну підливу.
На Закарпатті смажать пісні деруни (без яйця), готують "галамбець" — ковбаски з кукурудзяної каші з засмаженою на олії цибулею.
1 
1
Коментарі