— Добрий, геть не скажеш, що домашній. У магазинну пляшку налила. Ніхто не розгадує, що не куплений коньяк, — розказує 42-річна Світлана Куценька з міста Житомир.
В 3-літрову банку всипає по 2 ст. л. цукру, дубової кори, чорного чаю та пакетик ванільного цукру. Обрізує шкуринку зі свіжого апельсина.
— Не сушену, а свіжу шкуринку. Тоді дає аромат. В рецепті була чайна ложка оцту. Не розумію навіщо, тому не ллю. Поверх спецій заливаю в банку горілку — з цукру, не бурячиху. Щоб без запаху. Бурячиха — це коньяк три гички. Як три зірки, — сміється. — Горілки в банку не доливаю на три пальці, щоб було добре колотити. Накриваю банку капроновою кришкою, збовтую і ставлю вниз буфета. Має настоюватися у темноті. Щодня ним калатаю. Тиждень — і готове. У пляшки розливаю через марлю, аби не попадали шматочки чаю чи дуба.
2 
1
Коментарі