— Уперше зварила чайний глінтвейн для своєї 76-річної бабусі, — каже киянка Оксана Титовська, 25 років. — Вона так його полюбила, що сама готує. Каже, добрий від застуди. Варить подружкам і шуткує, що запрошує їх "на чашку чаю". Пліткують собі на кухні, попиваючи глінтвейн із печивом.
Наливає в емальовану каструлю сухого червоного вина.
— Туди ж ріжу кружальцями лимон та кидаю скибки яблука. Вливаю чашку міцного чорного чаю крізь ситечко. Всипаю половину склянки цукру і добре перемішую. На кінчику ножа додаю перцю та кардамону, кладу паличку кориці. Мелена плаває і до язика липне.
Ставить каструлю на плиту на малий вогонь. Вливає туди стопку горілки.
— Це для міцності. Можна й коньяку. Ніколи не доводжу глінтвейн до кипіння, бо втратить алкоголь. Як зверху побіліло — вимикаю. Ще даю 5 хвилин настоятися.
2 
1
Коментарі