— Цукор в Японії з"явився в 16 столітті і був дорогим. Із нього робили солодощі для чайної церемонії вагасі. Це квасолева маса, з якої ліплять різні фігури. — Для японців вагасі є вершиною гостинності. Пригощають ними лише тих, кому справді раді, — говорить кулінар Українсько-японського центру Ольга Сільницька, 35 років.
— Японці поділяють рік не на чотири пори, як ми, а на 28 сезонів. Для кожного — мають свої вагасі. Узимку ліплять із них квіти, улітку — сніжинки. Так вони створюють гармонію між холодом і теплом.
Десерт роблять із червоної квасолі адзукі, водоростей-желе агара та природних барвників.
— Їхня квасоля на смак така ж, як і наша. Її варять і розтирають на металевому дрібному ситі над водою. Лушпиння викидають, а пюре проціджують через тканину. Потім обсмажують його на сковороді з цукром. На кілограм пюре йде 700 грамів цукру. Виходить біла маса, як тісто.
Частіше вагасі зафарбовують соком зі спілих вишень чи буряку.
— Для синього, фіолетового чи яскраво-жовтого кольору барвники купують у спеціалізованих магазинах. Їх розводять із водою, змішують із квасолевим пюре і переминають у ганчірці. Потім із маси ліплять тюльпани, лілії, зайців, вишні, геометричні фігури. Тістечка мають бути розміром на чверть долоні. Прикрашають їх кунжутом і солодким рисом. Їдять вагасі свіжими з чаєм. Найбільше пасує густий чай матча.
На майстер-клас прийшла бібліотекар центру Наталя Бєліх, 26 років. Удома часто готує японські страви. Солодощі зробила вперше.
— Східною культурою захоплююся 10 років. Люблю готувати роли. Їла якось фуруцуру рору — млинці, начинені фруктами. Узагалі японська кухня малокалорійна і корисна.
3 
35413
Коментарі