Чернівецький Народний драматичний театр поставив "Небилиці" за кіносценарієм Івана Миколайчука. 2021-й – ювілейний рік актора й режисера. Йому могло б виповнитися 80. Враженнями від вистави ділиться літературознавиця 44-річна Інга КЕЙВАН
Три роки Іван Миколайчук чекав від чиновників дозволу знімати фільм "Небилиці про Івана". Його творчість не вписувалася в карцер радянської дійсності. Через важку хворобу так і не зміг почати роботу над картиною. За реалізацію сценарію взявся режисер Борис Івченко вже по смерті митця.
Мені в тій стрічці 1989 року не вистачило енергетики. Якщо не знати, що це сценарій Миколайчука, то незрозуміло, що до чого й навіщо це дивитися. Івченку не вдалося донести оператору й акторам естетику автора, вкладені ним смисли.
"Небилиці" Іван почав писати на прохання маленької племінниці Олесі. Витоки образу Івана Калити можна простежити в епосі бароко. Зокрема в культурі мандрівних філософів, дяків, спудеїв. Але водночас нагадує козака з фольклору, який у воді не тоне й у вогні не горить. Можна побачити в ньому навіть Мамая, який іде крізь епохи транзитом.
Миколайчук дає головному герою прізвисько Калита. Це архаїчне українське божество людської долі, помічник Сонця і світла в боротьбі зі злими, темними силами. Власне, в ньому можна простежити символіку Місяця, адже саме він у темряві відбиває сонячне світло. З'являється, проходить свій цикл і зникає на якийсь час. Саме так Калита вривається на сцену, закручуючи навколо себе всі події, задаючи ритм. Повернення незрячим можливості бачити, пробудження їх – символічний момент. Він виводить їх із темряви, радше – глупоти.
Калита – це Дух, який пробуджує, структурує, призводить до змін, увиразнює правду.
В одній зі сцен він видає себе за суддю. Виносить справедливі вироки знахабнілим багатіям, які намагаються обібрати селян. Хитрість Івана викривають. Із злодюжкою, якого перед тим врятував від покарання, він тікає. Це шикарний момент. Вражає, як вдалося передати ефект динаміки. Розум каже, що всі залишаються на місці, а очі – що мчать верхи, а за ними – натовп.
У фільмі Калиту та злодія грали Іван Гаврилюк і Борислав Брондуков. Але в картині між цими персонажами мало комунікації. У виставі виконавцям головних ролей Руслану Іліці й Інні Даніліній режисер дав більше можливостей побудувати діалог і розвинути їхню лінію. Розв'язка буде несподівана, але виправдана логікою постановки та її акцентами.
Ще одна традиція виразно прочитується у спектаклі – це вертеп, або народний театр, яким так дорожив Миколайчук і який став основою його кіносценарію. До речі, відсилку на вертеп дав у фільмі "Небилиці про Івана" Борис Івченко, коли у фінальній сцені Іван витягує з торби всіх персонажів у вигляді ляльок. У Даніліна вертепність передано через маски, рухому конструкцію декорацій, виконання одними й тими ж акторами різних ролей. Нерухомим упродовж дійства залишається лише стовп. Він уособлює світову вісь, де все починається й завершується та знову починається.
Фінал вистави змушує пережити катарсис і водночас дає надію та усвідомлення, що життя триває.
Режисер Іван Данілін і його театр для Чернівців – мистецька оаза. Постановки цього колективу очікувані. Це місце, де вирує життя, де можна поновити сили на подальший шлях. Театр – візитівка міста. Один із культурних брендів, які сприяють, щоб культурне життя Чернівців не скотилося до рівня глибокої провінції. Данілін – динамічний постановник. Має досвід роботи з іншими театрами, українськими й іноземними. Його осмислення доробку Івана Миколайчука – логічна складова творчого шляху. Постановка "Небилиць" свідчить, що Данілін зробив свій текст. Який осягає не лише сценарій, а й особистість Миколайчука. І слова "Іван воскрес!" в одній із фінальних сцен сприймаються з відповідною конотацією. Вистава "Небилиці" – це справді повернення Івана Миколайчука на його малу батьківщину й у культурний простір. Адже відомо, яка важлива для митця була ця остання в його житті робота і який складний шлях вона пройшла від 1983 року.
3 листопада
Вистава "Небилиці" за сценарієм Івана Миколайчука
Народного драматичного театру, реж. Іван Данілін.
19:00, Чернівці, Центральний палац культури, Театральна площа, 5
1 
1
Коментарі