Для кожного жителя планували висадити по троянді

Виставка "Чорнобиль. Подорож" триває в Києві до 15 липня. Містить сім блоків про катастрофу 1986 року, спогади, мистецькі фото- і відеоматеріали.

Про захід розповідає куратор 47-річний Павло ГУДІМОВ

В Україні майже немає культури великих виставкових проєктів, особливо тематичних, історичних. "Чорнобиль. Подорож" проходить у першому павільйоні ВДНГ, оздобленому всіма атрибутами сталінської архітектури. Система нарочито демонструвала досягнення, часто брехливі.

Виставка починається з цитати братів Стругацьких: "Чим велика людина? Тим, що створила другу природу? Що привела в рух сили майже космічні? Ні. Тим, що, незважаючи на це, вціліла".

Біля входу бачимо гравюру на дереві Альбрехта Дюрера "Апокаліпсис". Ця робота згадується в усіх культурологічних дослідженнях Чорнобиля.

Щоб відчути важливість трагедії, варто зануритися в контекст 1986 року. Чим іще увійшов в історію? У СРСР тривала перебудова. Закінчувалася холодна війна. Михайло Горбачов оголосив роззброєння та невпевнено почав виводити війська з Афганістану. Київське "Динамо" виграло Кубок кубків, перегони "Формула 1" провели в соціалістичній Угорщині, Майк Тайсон став наймолодшим в історії чемпіоном світу з боксу.

Ми зробили стіну з платівками, що вийшли того року: Мадонна, The Rolling Stones, "Машина времени", Deep Purple. 1986-го з'явився гурт "Воплі Відоплясова". Її барабанщик Сергій Сахно переїхав із Чорнобиля до Києва.

 

Місто – сателіт ЧАЕС Прип'ять штучно створене на місці кількох поселень, зокрема села Семиходи. Населення – понад 50 тисяч. Обслуговували на порядок краще, ніж навіть Київ. У магазинах можна було купити чотири сорти ковбас, а в інших містах не було ніяких. Для кожного жителя планували висадити по троянді. Встигли – 33 тисячі кущів. Вони перетворилися на дику шипшину.

Щоб заманити молодих людей, знімали агітаційні ролики. Індустріальна романтика з величчю та радянським джазом. Нібито показували перспективу. Переглядаючи кінохроніку, ми помітили, що перехожих у так званих документалках грали актори. У кількох стрічках різних людей втілював один артист.

Документів КГБ щодо Чорнобиля вийшли два томи. Спецслужби моніторили національність працівників, родичів за кордоном і так звану благонадійність.

На виставці демонструємо фільм про Прип'ять Володимира Георгієнка "Запали своє сонце". Диктор обіцяє грітися під теплим сонцем, найчистіші води та прогулянки лісами.

12 травня вийшов американський журнал Time із ЧАЕС на обкладинці. Майже весь номер був присвячений трагедії. Опублікували детальні схеми реакторів та інтерв'ю з лікарями. Тоді видання здавали в друк за чотири дні. Тобто 8 травня все було відзнято й написано. А в нас виганяли людей на паради та приховували діагнози. Перший виступ Горбачова щодо Чорнобиля відбувся 14 травня. Більш як за два тижні після катастрофи.

Суд над керівниками станції гротескно відбувався в Чорнобилі, за місцем злочину – як передбачали тогочасні закони.

Я запропонував зробити окремий розділ виставки про "Прометея". Ця скульптура асоціюється з Прип'яттю. Коли 2008-го уперше потрапив у Чорнобиль, допитувався, хто ж її автор. Ніхто не знав. Але ж вона легендарна, з'являється в усіх книжках і на заставці кіностудії "Прип'ять-фільм". У бібліотеці знайшов фото 1974-го. "Прометей" на тлі села Семиходи. Дізнався, що автор – киянин Юлій Синькевич. Створив пам'ятник Тарасові Шевченку в Москві. Що ж відчув Синькевич 1986-го? Висловився у скульптурі "Птахи Чорнобиля". Протилежне праведному Прометеєві. Це розп'ята людина, від якої хаотично розлітаються птахи. Скульптуру знищили вандали. Я закликав Володимира Зеленського відновити "птахів".

Важливим було показати ескізи "Прометея". Спочатку це була людина, яку оперізував символ мирного атома. Тримала палець догори, ніби застерігала. Потім автор прийшов до образу міфологічного персонажа.

Після 1986-го у Прип'яті почалося мародерство. Важко уявити, скільки радіації вивезли із зони відчуження. Це загрожувало і Прометею, бо зроб­лений із бронзи. Перемістили на єдину в місцині територію, що охороняється. Пофарбували в чорний, досі стоїть біля АЕС.

У наступному залі великі вікна з арками, багато світла. Зібрали міфи про Чорнобиль – нібито від радіації рятує червоне вино, зросла кількість онкозахворювань і мутацій.

Побачите чорнобильську серію художниці Марії Примаченко. Її рідне село – Болотня. Це Іванківський район на Київщині, який частково опинився в зоні відчуження. Після 1986 року в картинах художниці проглядають атомні звірі, четвертий блок, ліквідатори.

Остання робота виставки, що демонструється на великому екрані, – кліп Marooned гурту Pink Floyd. Зняли 2014-го у Прип'яті. Це підсумок усього побаченого. Особливо, коли з'являються секунди кінохроніки. Британські рокери надали нам цю роботу. Тема Чорнобиля об'єднує весь світ.

В останньому залі виставки вирішили поставити три крапки. Майже кожен, хто заходить, питає: "Він справжній?" Не уявляєте, яких зусиль коштувало висадити тут хвойний ліс.

До 15 липня

Виставка "Чорнобиль. Подорож"

Київ, Національний експоцентр України, перший павільйон, просп. Академіка Глушкова, 1

×