Половину предметів у прикордонному Береговому треба викладати угорською. Про це каже Володимир Кенийз, директор Берегівської української гімназії на Закарпатті.
"Якщо цього не зробити, то є всі шанси, що діти підуть вчитися в Угорщину".
В Берегівському районі Закарпатської області проживає 80 % угорців.
"Зараз в Береговому є три українські школи з десяти. Угорських шкіл в місті - сім. Ще є угорська гімназія і двомовний інтернат, але вони під юрисдикцією Берегівського району. З часу прийняття Закону "Про освіту" на наше місто почав литися негатив".
В випускних класах шкіл, де навчаються національні меншини чи корінне населення , залишається на вивчення угорською мовою тільки угорська мова, література й історія. Всі інші предмети діти змушені будуть вивчати українською.
"І тут виникають проблеми: по-перше, хто це буде робити, по-друге, як це будуть робити. Для такого вивчення в школах немає фахівців", - говорить директор.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Це угорська земля, але українська держава" - мер прикордонного Берегова Золтан Бабяк
Після прийняття Закону "Про освіту" у вересні минулого року візити чиновників у Берегове почастішали.
"До нас і міністриня приїжджала і заступники. Москаль казав, що не пишіть закони для цього монастиря, тут є свої закони. Свої не звертають на нас уваги і це болить. Ми тут, українці, в Берегові, як своя національна меншина в оточенні угорців. Тут так склалося історично, що ми перемішані, це нормально".
Берегове постраждало від Закону "Про освіту", навіть якщо не брати мовний аспект.
"Відповідно до закону, будуть зовсім по-іншому утримувати і фінансувати навчальні заклади. Ми втратили те, що мали раніше. Держава фінансує 25 дітей в класі мінімум, 32 години на тиждень. Бажано навіть 27 дітей, тоді клас ділиться на мовні групи. Але водночас більше 30 бути не може. У мене є 34 учні , тобто з чотирма я працюю безкоштовно, або місцевий бюджет має доплачувати. Тому клас переповнений і я порушую закон. Поділити не можу, тому що мені один клас треба, щоб хтось фінансував".
Місцевий бюджет в такому містечку як Берегове неспроможний на фінансування шкіл.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Роми у вишиванках і угорці в національному вбранні — показали парад шкіл
"Якби Берегове не мало статусу міста обласного підпорядкування, то ця цифра була би не 25, а 20. Логіка є, але слід врахувати особливості. Берегове - місто двомовне з двомовними школами і вони не можуть бути наповнені. Для міських шкіл шкільний автобус не передбачений. Одна школа від іншої розташована майже за 5 км. За нормами має бути довезення, якщо відстань більше 2 км, але по місту довезення не дозволено. Заступник міністра на це каже закривати школи", - каже Володимир Михайлович.
Володіння українською в місті гірше, ніж російською.
"По-перше, Україна завжди була ліберальна держава і ніколи особливо не ставила вимог. По-друге, нерозумний підхід до викладання предмету. Скалькували ту методику, яка була за радянських часів і просто її перенесли у школу теперішню українську, як викладали колись російську мову. Тобто угорець українську мову вивчає до тих вимог і за тою ж програмою, що й українець, а це дуже велика помилка. В угорських школах треба було вивчати українську за методикою вивчення іноземних мов і я думаю, що результат був би кращий".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Місто термальних вод святкує свій день народження
До 40-х років минулого століття в Берегові другі за кількістю були не українці, а євреї.
"Ми були третіми, а за радянських часів тут додались росіяни, а ще багато сербів жило. Дві основні народності і чотири конфесії. У нас Різдвяні свята як починаютьсяч з грудня, то закінчуються Водохрещам нашим і це нормально для Берегова. Чоловік з жінкою ідуть до церкви, виходять з дому і розходяться по різних церквах, і це теж нормально для Берегова".
У Береговому на Закарпатті чиновники офіційні промови проголошують двома мовами — українською та угорською. Місто розташоване за 5 км від кордону з Угорщиною. Перед початком заходів лунають два гімни.
3 
3417
Коментарі