Новий закон про освіту мав на меті покінчити з радянським минулим української освітньої системи. Однак реформи наштовхнулись на невідповідну реакцію, вважає Катаріна Матернова, заступник генерального директора Єврокомісії із політики сусідства та переговорів щодо розширення.
Про це посадовець заявила 10 березня на Брюссельському форумі в дискусії на тему "Відродження процесу євроатлантичної інтеграції".
"Проблема мовних меншин була тільки незначною часткою значно ширшої, засадничої реформи системи освіти українських дітей. Гадаю, це було одним з тих питань, яке дещо непропорційно роздмухане, адже є рекомендація Венеційської комісії, де йдеться саме про захист мов меншин", – заявила Катаріна Матернова.
Новий український закон про освіту, який вступив у дію 28 вересня торік, викликав загострення відносин між Україною та Угорщиною.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 76 нардепів написали новий законопроект про мову
Перехідні положення документу передбачають: "особи, які належать до корінних народів, національних меншин України, і розпочали здобуття загальної середньої освіти до 1 вересня 2018 року, до 1 вересня 2020 року продовжують здобувати таку освіту відповідно до правил, які існували до набрання чинності цим законом, з поступовим збільшенням кількості навчальних предметів, що вивчаються українською мовою".
Збільшення кількості державної мови у школі угорська меншина вважає порушенням прав. Українські чиновники закиди відкидають.
Україні потрібен радикальний закон про мову, вважає член правління Національної суспільної телерадіокомпанії України Юрій Макаров.
3 
3416
Коментарі