Другий тиждень на слуху історія про те, як батько побив учителя сина. Інцидент виник у столичному ліцеї №157. Так чоловік поквитався з вчителем фізкультури за те, що він образив на уроці його сина.
Хлопець разом із іншими учнями грався м'ячем. Оскільки школярі на зауваження не відреагували, вчитель розсердився. Притягнув учня до себе і крикнув йому на вухо - покласти м'яч. Дитина заплакала і вибігла із класу. Вдома розповіла про все батькам.
Після бійки батько учня прийшов до поліції. Йому загрожує до 8 років позбавлення волі. Вчитель - у лікарні. У нього виявили струс мозку, надрив легені та гематоми.
Gazeta.ua розібралася, чому виникають конфлікти між батьками і як вони доходять до фізичних розправ.
Володимир Співаковський, 66 років, засновник ліцею "Гранд:
"Учителі кажуть, що тепер на першому місці права дитини і права батьків. Учителі безправні: оцінок не ставити, нічого не вимагати, домашніх завдань не задавати, перед учнями танцювати, співати, шукати підходи і всіляко мотивувати. Дітям дозволено все: приходити, у чому хочуть, коли хочуть і вести себе як хочуть. Діти завжди праві. Підручників немає, умов немає, фінансування немає, зарплат немає. Образ вчителя - це як бомж, який тільки збирає побори і нічому не вчить. Батьки можуть призводити до школи хворих дітей, вимагати святкувати, наприклад, дитячі дні народження. Якщо вчитель не дозволить проводити таке свято з піцою, то його треба звільнити за черствість і совковість. У цілому картина така: діти вчаться гірше, поводяться гірше, умови все гірше, а вимог до вчителя все більше і більше. В усьому цьому, природно, винна школа і вчителі"
Хіба в українському суспільстві побутове насилля - це табу якесь? Воно скрізь і повсюду
Альона Парфенова, 38 років, співорганізатор ГО "Батьки SOS:
"Стосунки "вчитель – батьки - батьки , вчитель" доходять до кулаків, бо у нас роками не очищується система. Немає жодного випадку покарання вчителя за цькування дитини. Максимум, що стається з педагогом після розголошення інциденту із жорстоким поводженням, - це звільнення за власним бажанням. Справи батьків щодо знущань над дітьми роками лежать у правоохоронних органах. Тому люди у відчаї. Не знають, як правильно захищати свої права".
Віктор Громовий, 52 роки, керівник Центру тестових технологій і моніторингу якості освіти:
"У нашій країні агресивний соціум і абсолютно відсутня культура діалогу. Немає авторитету вчителя — поваги до людської гідності. Тому виникають подібні невтішні ситуації. Неможливо побудувати нову школу в агресивному середовищі. Напади на вчителів є всюди. Але в багатьох країнах світу ефективно працює шкільна поліція. Нам варто також запровадити її і припинити цькування вчителів".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "З проекту міністерства можна зробити "цукерочку"" - що думають про навчання вдома
Катерина Сірук, 48 років, психолог:
"Чимало конфліктів відбувається за участю батьків учнів 5–6-х класів. Після навчання з одним вчителем початкових класів учні переходять до занять з різними вчителями. Вимоги до дисципліни стають вищими. А учні до цього не завжди готові. Особливо ті, яким багато дозволяють удома. Вчителеві навіть не завжди потрібно підвищувати голос, аби на нього учень жалівся батькам".
Стосунки "вчитель–батьки — батьки–вчитель" доходять до кулаків, бо у нас роками не очищується система
Роман Бондареноко, 43 роки, юрист ГО "Батьки SOS":
"Хто дав право вчителю фізкультури творити таке: кидати дитині в голову баскетбольний м'яч; кричати в притул так, що хлопцю заклало вухо; тримати дитину за шию? Дітям по 9 - 10 років. Найгірше те, що через освітянську брехню ми втрачаємо дітей, ми втрачаємо покоління. Покоління, які могли б будувати цю країну, а ви їх калічите морально і фізично. Нищите вашою брехнею. Сумно, що є чудові, надзвичайні, великі вчителі, але вони мовчать. Мовчать, хоча бачать і знають, що поряд з ними роками, десятиріччями працюють нелюди".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Вчитель є зручним об'єктом, щоб витерти ноги і зірвати свою злість"
Єгор Стадний, 30 років, директор аналітичного центру CEDOS:
"Школа - це місце насилля рівно настільки, наскільки насилля є прийнятним способом вирішувати суперечки в українському суспільстві. Фізрук першої школи, де я вчився, часто бив дітей. Об мене він зламав лінійку для вимірювання стрибків з місця. Дітей він бив і до мене, і після мене. Чому мій батько не прийшов і не побив фізрука? Тому що він культурна та вихована людина і бити людей для нього - це не спосіб для вирішення конфлікту. Хіба в українському суспільстві побутове насилля - це табу якесь? Воно скрізь і повсюду. Найгірше, коли ми його спочатку толеруємо, а потім дивуємось, якого розмаху воно дійшло".
У селі Вербівка Рівненської області у батьків і вчителів виник конфлікт з колишнім директором навчально-виховного комплексу Анатолієм Розановичем. Його звільнили зі школи рік тому за аморальну поведінку. Суд поновив педагога на посаді. Батьки школярів не хочуть, аби він очолював навчальний заклад, і налаштовані не пускати дітей до школи.
Коментарі
3