"Неможливо побудувати нову школу в агресивному середовищі" - що думають про конфлікти між батьками і вчителями

Другий тиждень на слуху історія про те, як батько побив учителя сина. Інцидент виник у столичному ліцеї №157. Так чоловік поквитався з вчителем фізкультури за те, що він образив на уроці його сина.

Хлопець разом із іншими учнями грався м'ячем. Оскільки школярі на зауваження не відреагували, вчитель розсердився. Притягнув учня до себе і крикнув йому на вухо - покласти м'яч. Дитина заплакала і вибігла із класу. Вдома розповіла про все батькам.

Після бійки батько учня прийшов до поліції. Йому загрожує до 8 років позбавлення волі. Вчитель - у лікарні. У нього виявили струс мозку, надрив легені та гематоми.

Gazeta.ua розібралася, чому виникають конфлікти між батьками і як вони доходять до фізичних розправ.

Володимир Співаковський, 66 років, засновник ліцею "Гранд:

"Учителі кажуть, що тепер на першому місці права дитини і права батьків. Учителі безправні: оцінок не ставити, нічого не вимагати, домашніх завдань не задавати, перед учнями танцювати, співати, шукати підходи і всіляко мотивувати. Дітям дозволено все: приходити, у чому хочуть, коли хочуть і вести себе як хочуть. Діти завжди праві. Підручників немає, умов немає, фінансування немає, зарплат немає. Образ вчителя - це як бомж, який тільки збирає побори і нічому не вчить. Батьки можуть призводити до школи хворих дітей, вимагати святкувати, наприклад, дитячі дні народження. Якщо вчитель не дозволить проводити таке свято з піцою, то його треба звільнити за черствість і совковість. У цілому картина така: діти вчаться гірше, поводяться гірше, умови все гірше, а вимог до вчителя все більше і більше. В усьому цьому, природно, винна школа і вчителі"

Альона Парфенова, 38 років, співорганізатор ГО "Батьки SOS:

"Стосунки "вчитель – батьки - батьки , вчитель" доходять до кулаків, бо у нас роками не очищується система. Немає жодного випадку покарання вчителя за цькування дитини. Максимум, що стається з педагогом після розголошення інциденту із жорстоким поводженням, - це звільнення за власним бажанням. Справи батьків щодо знущань над дітьми роками лежать у правоохоронних органах. Тому люди у відчаї. Не знають, як правильно захищати свої права".

Віктор Громовий, 52 роки, керівник Центру тестових технологій і моніторингу якості освіти:

"У нашій країні агресивний соціум і абсолютно відсутня культура діалогу. Немає авторитету вчителя — поваги до людської гідності. Тому виникають подібні невтішні ситуації. Неможливо побудувати нову школу в агресивному середовищі. Напади на вчителів є всюди. Але в багатьох країнах світу ефективно працює шкільна поліція. Нам варто також запровадити її і припинити цькування вчителів".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "З проекту міністерства можна зробити "цукерочку"" - що думають про навчання вдома

Катерина Сірук, 48 років, психолог:

"Чимало конфліктів відбувається за участю батьків учнів 5–6-х класів. Після навчання з одним вчителем початкових класів учні переходять до занять з різними вчителями. Вимоги до дисципліни стають вищими. А учні до цього не завжди готові. Особливо ті, яким багато дозволяють удома. Вчителеві навіть не завжди потрібно підвищувати голос, аби на нього учень жалівся батькам".

Роман Бондареноко, 43 роки, юрист ГО "Батьки SOS":

"Хто дав право вчителю фізкультури творити таке: кидати дитині в голову баскетбольний м'яч; кричати в притул так, що хлопцю заклало вухо; тримати дитину за шию? Дітям по 9 - 10 років. Найгірше те, що через освітянську брехню ми втрачаємо дітей, ми втрачаємо покоління. Покоління, які могли б будувати цю країну, а ви їх калічите морально і фізично. Нищите вашою брехнею. Сумно, що є чудові, надзвичайні, великі вчителі, але вони мовчать. Мовчать, хоча бачать і знають, що поряд з ними роками, десятиріччями працюють нелюди".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Вчитель є зручним об'єктом, щоб витерти ноги і зірвати свою злість"

Єгор Стадний, 30 років, директор аналітичного центру CEDOS:

"Школа - це місце насилля рівно настільки, наскільки насилля є прийнятним способом вирішувати суперечки в українському суспільстві. Фізрук першої школи, де я вчився, часто бив дітей. Об мене він зламав лінійку для вимірювання стрибків з місця. Дітей він бив і до мене, і після мене. Чому мій батько не прийшов і не побив фізрука? Тому що він культурна та вихована людина і бити людей для нього - це не спосіб для вирішення конфлікту. Хіба в українському суспільстві побутове насилля - це табу якесь? Воно скрізь і повсюду. Найгірше, коли ми його спочатку толеруємо, а потім дивуємось, якого розмаху воно дійшло".

×