пʼятниця, 18 серпня 2017 12:43

"Боюся не померти, а неправильно використати життя", - художник Антон Логов

Завдання мистецтва - викликати емоції, переконаний художник Антон Логов. Він працює у стилі авангардизм. З 2012 року займається інсталяціями. Митець розповів журналу "Країна" про своє бачення живопису та життєві цінності.

Художники завжди попереду часу. Звертають увагу на деталі і як ніхто відчувають настрої у суспільстві. Коли створюють картину чи інсталяцію, орієнтуються не тільки на сьогоднішній день, а й на історію. Знаходять цікаві паралелі.

Ми живемо у часі абсурду. У ньому все поєднано з різних епох без всякого сенсу. У "фейсбуці" веду проект "Київські інсталяції". Фотографую для нього столичні вулиці. На них перехожі одягнені у різному стилі, будинки навколо них із різних епох - дореволюційні, радянські й сучасні, машини припарковані абияк. Все це нагадує якийсь перфоменс.

Перші малюнки робив біля телевізора. Змальовував родиму пляму Михайла Горбачова.

Автор: Тарас ПОДОЛЯН
  Антон ЛОГОВ, 33 роки.  Народився 26 квітня 1984 року в місті Роздільна Одеської області.  Мати - інженер, батько працював на заводі ковально-пресового виробництва. Є старший на 11 років брат Андрій.  Вчився у музичній школі по класу баян. 2004 року закінчив Одеське художнє училище ім. М. Б. Грекова, 2010-го – Національну академію образотворчого мистецтва та архітектури.  Працює у стилі авангардизм. З 2012 року займається інсталяціями. Найвідоміші роботи - серія живописних полотен "Клімат-контроль", інсталяція "Ковчег" , "Реінкарнація" 2016 року до проекту "Тіні Забутих Предків". Стипендіат арт-центру "Я Галерея".  Має власну майстерню на Куренівці. Улюблений художник - Леонардо да Вінчі. Хобі - збирати книги. Улюблена - "Планета людей" Антуан де Сент Екзюпері. Одружений з Ольгою Касянюк, яка працює гідом у PinchukArtCentre. Мають 4-місячну доньку Віру.
Антон ЛОГОВ, 33 роки. Народився 26 квітня 1984 року в місті Роздільна Одеської області. Мати - інженер, батько працював на заводі ковально-пресового виробництва. Є старший на 11 років брат Андрій. Вчився у музичній школі по класу баян. 2004 року закінчив Одеське художнє училище ім. М. Б. Грекова, 2010-го – Національну академію образотворчого мистецтва та архітектури. Працює у стилі авангардизм. З 2012 року займається інсталяціями. Найвідоміші роботи - серія живописних полотен "Клімат-контроль", інсталяція "Ковчег" , "Реінкарнація" 2016 року до проекту "Тіні Забутих Предків". Стипендіат арт-центру "Я Галерея". Має власну майстерню на Куренівці. Улюблений художник - Леонардо да Вінчі. Хобі - збирати книги. Улюблена - "Планета людей" Антуан де Сент Екзюпері. Одружений з Ольгою Касянюк, яка працює гідом у PinchukArtCentre. Мають 4-місячну доньку Віру.

Якби жив завжди у місті, можливо б і не був художником. У дитинстві кожне літо проводив у селі з дідусем і бабусею. Малював багато пейзажів.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 10 робочих секретів підприємця Ірини Рубіс

Найкраще мистецтво, коли митця в ньому немає. Його не відчутно. Є лише те, що він хотів сказати.

Намагаюся бути відкритим з усіма людьми. Зачиняюся тільки у своїй майстерні, коли працюю. Для мене це простір, де я повинен бути сам на сам зі своїми думками. Там не ловить навіть телефон.

Інколи картини починають жити окремо від художника, який їх написав. Таке сталося і з моїм полотном. Це була студентська робота, яка десь поділася. Потім побачив її на одній виставці, далі - на іншій. Через деякий час вона зникала. Приємно, що комусь потрібна.

Люди намагаються бути різними, бо занадто схожі. Однаково ходять, дихають, мають схожі режими дня. У художників бажання бути несхожими більш загострене.

Життя нагадує метафору. У кожного вона своя. Хто її розуміє, йому легше досягати бажаного.

Рух людей в натовпі привабливіше самих людей. Життя – це і є рух натовпу. Люди штовхаються, посміхаються.

Не знаю, що таке успіх. Всі звикли, що успіх – це впізнаваність. Або, коли багато грошей - і ти вже розслабився. А розслаблятися в мистецтві немає сенсу, тому що не буде результату надалі.

Головна трагедія життя в тому, що воно закінчується раптово і завжди невчасно.

Віру обрав сам, хрестився у 18 років. Я православний. В училищі писав на релігійну тематику. Досліджував творчість Малевича. У нього дуже багато сакральності в філософських роздумах і віршів на релігійну тематику. Я цим перейнявся.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Фотохудожник поділився 7 спостереженнями за людьми

Не люблю рамок ні в житті, ні в мистецтві. Тому зайнявся інсталяціями. Мені стало замало полотна та живопису для вираження думок. Інсталяції поєднують і живопис, і скульптуру, і архітектуру.

У стосунках з коханими головне не думати про стосунки. Ті, хто думають, як покращити стосунки чи змінити, не щасливі у них.

Кохати - це бачити своє відзеркалення у іншій людині. Саме так у нас із дружиною.

Гроші не накопичую й не збираю. Це засіб для того, щоб щось створити. Наприклад, інсталяцію.

Автор: Тарас ПОДОЛЯН
  "Моє місце в Україні. За кордон можна поїхати хіба що на виставку чи в подорож", - Антон Логов, художник
"Моє місце в Україні. За кордон можна поїхати хіба що на виставку чи в подорож", - Антон Логов, художник

Народження дитини вселяє віру в себе і світ, дає відчуття сили. Був на пологах із дружиною. Це для мене своєрідна магія - не було людини і ось вже є. Доньку так і назвали Віра Логова.

Головне завдання батьків створити умови для розвитку дитини. Це і є вихованням. Мене так виховували. Дідусь був викладачем в школі, збирав журнали з яких робив вирізки. Це перше, що мене спонукало до мистецтва. Я переглядав великі папки з тими вирізками. Перемальовував потім.

Добро - це коли не заважають робити свою справу

У 7 класі записався в художню школу. За два роки я пройшов 4-річну програму.

Той, хто боїться, завжди втрачає. Страх матеріалізується найшвидше. Багато разів губив свій гаманець у студентські часи і він завжди до мене повертався. Ніколи не боявся його втратити.

Поки не відпустиш старого, нове не прийде. Чим довше людина шкодує про минуле, думає, як варто вчинити було в тій чи іншій ситуації, тим довше тупцюватиме на місці.

Ідея - це найдорожча валюта на Землі. В усіх сферах шукають нових ідей для того, щоб вдосконалити робочий процес і побут. У мистецтві чим несподіваніша ідея - тим цікавішою може бути інсталяція або картина.

Якби мав машину часу, поїхав би у 20 роки минулого століття. Тоді були цікаві зміни в мистецтві - з'явився авангард, кубісти, концептуалісти.

Основне в житті не створювати, а думати.

Спочатку людина втрачає бажання жити, а вже потім помирає. Так сталося із художником Якутовичем. коли померла його дружина в нього був перший інсульт, потім син і він вже майже не ходив, потроху згасав.

Живу сьогоднішнім днем. Обертатися назад чи загадувати щось далеко наперед не люблю. У моїй квартирі - мінімалізм, немає старих фотографій, студентських робіт й різних там сувенірів.

Боюся не померти, а неправильно використати життя.

Не уявляю себе людиною, яка сидить в офісі з 9 до 18:00. Для мене це те ж саме, що бути в неволі.

Депресія - це беземоційність. Кожному з нею варто справлятися самому.

Найбільше вирізняється з поміж інших той художник, що найкраще прислухається до свого смаку, внутрішнього голосу і ще й працює над собою. У таких стиль написання яскраво виражений.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 10 життєвих спостережень Ірени Карпи

Уникаю людей, які не вміють слухати. Такі тільки розповідають про себе, не спроможні вибудовувати діалог.

Тексти - це те, як ми думаємо, а живопис - це те, як відчуваємо.

В Україні зараз час змін. Повно нових явищ, контрастів, поєднання непоєднуваного і безлч питань. Важливо встигати помічати це й використовувати для картин й інсталяцій.

Порожнеча — це найвища точка наповнення і проникнення.

Автор: Тарас ПОДОЛЯН
  "Люди намагаються бути різними, бо занадто схожі", - художник Антон Логов
"Люди намагаються бути різними, бо занадто схожі", - художник Антон Логов

Слонова кістка – метафора на ідеальне і, одночасно, фальшиве гармонійне поєднання.

У живописі важливі відстані. Малювати потрібно не фігуру, не портрет, не пейзаж, а порожнечу, яка між ними. Коли це переконливо зроблено, все вистрілює.

Вірю в дива. Склавши вступні іспити в академію образотворчого мистецтва та архітектури, свого прізвища в списку тих, хто вступив, не знайшов. Засмутився, поїхав додому. Через місяць отримав листа, в ньому повідомляли, що мені виділили додаткове вільне місце на факультеті живопису. Виявляється, комусь із екзаменаційної комісії сподобалися мої роботи і рішення переглянули.

Моє місце в Україні. За кордон можна поїхати хіба що на виставку чи в подорож.

Зараз ви читаєте новину «"Боюся не померти, а неправильно використати життя", - художник Антон Логов». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 4069
Голосування Чи варто із дітьми вчити уроки?
  • У жодному разі не треба
  • Завжди потрібно
  • Треба до 5 класу
  • Потрібно, якщо дитина заробила погану оцінку
  • Слід тільки перевіряти виконане завдання
  • Треба, якщо про це благатиме дитина
Переглянути