14 українських бійців загинуло у квітні 2021 року. Це найбільше з початку перемир'я, яке оголосили 27 липня 2020 року. Бої фіксують щодня на всіх напрямках.
Зафіксували про 315 обстрілів – найбільше після липня 2020 року, коли було оголошено про перемир'я.
Без відкриття вогню не пройшла жодна доба. В середньому на фронті фіксувалося 10 обстрілів щодня. Поранення отримали 19 бійців.
3 квітня
Сергій ''Хой'' Сулима, 40 років
Головний сержант роти 10-ї гірсько-штурмової бригади
Сулима підірвався на околиці селища Шуми на Донеччині.
Сергій народився у Луцьку. Останні роки проживав на Івано-Франківщині, звідти й пішов на контракт. Неодружений.
Саме Сулима разом з бойовим медиком Світланою Земіною та Олексієм Косташеком рятував поранених та витягав вбитих українських саперів під Шумами 26 березня.
7 квітня 2021 року указом Президента України № 149/2021 нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня посмертно.
На Волині проживають мати та сестра вбитого.
Ігор Байтала, 25 років
Сапер 10-ї гірсько-штурмової бригади
6 квітня бойовики передали тіло Байтали. Слідство встановило, що поблизу селища Шуми на Донеччині у байталу тричі стріляли. З тіла вилучили три кулі.
Ігор родом з міста Жидачів Львівської області.
Голова Львівської ОДА Максим Козицький повідомляв, що сумна звістка про загибель Ігоря спіткала його батьків у той час, коли обоє захворіли на коронавірус.
Залишилися батьки та дві сестри.
5 квітня
Владислав Мороз, 23 роки
Солдат 72-ї механізованої бригади ім. Чорних Запорожців
Загинув у результаті кульового поранення під час ворожого обстрілу зі стрілецької зброї поблизу села Спартак на Донеччині.
Чоловік родом з села Халаїдове Уманского району Черкащини. Закінчив НТУ за спеціальністю "архітектор-дизайнер". На військову службу пішов у листопаді 2020 року.
Залишились батьки та сестра.
Віктор Гелебрант, 49 років
Молодший сержант 92-ї механізованої бригади ім. отамана Сірка
Загинув в результаті кульового поранення в голову під час ворожого обстрілу поблизу населеного пункту Золоте-4 на Луганщині.
Народився у селищі Краснокутськ на Харківщині.
На військову службу до Збройних сил України був призваний у 2015 році. Із 2018 року продовжив службу в армії за контрактом.
У бійця залишилися дружина та син.
6 квітня
Максим Стеблянко, 23 роки
Солдат 1-ї Сіверської танкової бригади
Загинув близько 09:30 в результаті підриву військового автомобіля на невідомому вибуховому пристрої поблизу села Степне на Донеччині.
Максим був водієм військової вантажівки. Підрив стався, коли тентоване авто заїхало на мало вивчену ґрунтову дорогу. У машині перебували ще шість осіб, але вони під час розвороту вантажівки вийшли назовні і не постраждали.
Родом з міста Лебедин Сумської області. Навчався в Лебединському вищому професійному училищі лісового господарства, де отримав спеціальності лісника та водія.
У 2018 році був призваний на строкову військову службу до Збройних сил України, в подальшому - підписав контракт.
Вдома залишились батьки.
Володимир "Капітан" Шпак
Командир протитанкового взводу роти вогневої підтримки у 58-й механізованій бригаді
Родом з Чернігова. Загинув під час артилерійського обстрілу з протитанкової гармати МТ-12 "Рапіра" поблизу селища Невельське на Донеччині.
Cтав до лав Збройних сил у 2018 році. Служив на 29-му блокпосту у районі селища Новотошківське на Луганщині. Провів у складі 13-го мотопіхотного батальйону дві ротації біля Майорська.
Залишилися батьки і старший брат.
8 квітня
Денис Юшко, 22 роки
Матрос 36-ї окремої бригади морської піхоти
Юшко народився 31 травня 1998 року у села Новобогданівка Миколаївського району Миколаївської області. Після завершення строкової служби з 2019 року проходив службу за контрактом в лавах морської піхоти.
В дитинстві став сиротою, його виховали бабуся, дідусь і дядько.
''7 квітня, Денис подзвонив, ми з ним розмовляли. Він тоді сказав, що на фронті обстановка дуже напружена, - розповів дядько загиблого воїна. - Навіть вимовив таку фразу: "Не знаю, чи повернуся я звідси''. А вже на наступний день, вранці мені подзвонили і сказали, що Денис загинув''.
В 2018 - 2019 роках проходив строкову військову службу, контракт підписав з 36 ОБрМП у кінці 2020 року.
Залишилися дівчина та новонароджений син Павло.
10 квітня
Андрій Теперик, 24 роки
Солдат 92-ї окремої механізованої бригади
Загинув біля селище Золоте-3 на Луганщині від ворожої кулі снайпера.
Боєць родом з села Мартове Печенізького району Харківської області.
7 квітня хлопець говорив телефоном з мамою. Він пообіцяв їй на приїхати додому, коли у нього будуть вихідні.
''Тепер мама Андрія не знаходить собі місця: вона чекала сина в гості, а його привезуть в труні попрощатися'', - говорить староста села Мартове Тетяна Петрівна.
Після закінчення школи пішов на строкову службу. У 2019-му підписав контракт з 92-ю механізованою бригадою ім. Івана Сірка.
Вдома у нього залишились батьки та сестра.
12 квітня
Ярослав ''Малий'' Карлійчук, 24 роки
Солдат 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади
Загинув під час прицільного обстрілу з боку російсько-окупаційних військ у районі Шумів на Донеччині.
Карлійчук був мешканцем села Черепківці Глибоцької територіальної громади на Буковині. До військової служби працював у охоронній фірмі "Тигр".
У загиблого залишилася матір, дружина та дитина.
13 квітня
Олексій Мамчій, 40 років
Старший солдат 10-ї гірсько-штурмової бригади
Помер від осколкового поранення, яке отримав від гранати, яку бойовики скинули на позиції наших підрозділів у районі Шумів.
Мамчій родом з Чернівців. Навчався в Чернівецькому професійному машинобудівному ліцеї та в НУ "Львівська політехніка" (інститут інженерної механіки та транспорту). Служив водієм у зенітно-ракетному взводі.
Його молодший брат Станіслав теж загинув, захищаючи Україну, ще в 2016 році. Потрапив під обстріл бойовиків у Авдіївці на Донеччині.
Вдома залишилась дружина та діти.
18 квітня
Давід ''Дато'' Шартава, 55 років
солдат 128-ї гірсько-штурмової бригади
Загинув у бою під Донецьком, потрапив під обстріл автоматичних гранатометів.
Дато – уродженець столиці Грузії Тбілісі. Служив у грузинській армії. У 2008 році воював у російсько-грузинській війні, брав участь в миротворчих місіях в Ірані, Афганістані, всюди, куди послали військових з Грузії.
У Збройні сили України прийшов в складі "Грузинського легіону". У 2017 році він виконував бойові завдання разом з "Грузинським легіоном" на Світлодарській дузі.
У 2019-му підписав контракт з 2 полком 128-ї бригади.
''Тато був актором, і дуже талановитим. Він виступав в декількох театрах. Але в 90-х роках в Грузії було дуже важко, а у нього була сім'я. І йому довелося відмовитися від своєї професії і шукати роботу в іншому місці", - розповідає Георг.
Давід мешкав у Києві. У Грузії у Давида залишилася сім'я - дружина і двоє синів.
22 квітня
Олександр Луцик, 38 років
розвідник 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади
Загинув у районі селища Шуми на Донеччині від осколкових поранень. Луцик потрапив під ворожий обстріл під час перебування на посту. Ворог вдарив по позиціях з протитанкових ракетних комплексів.
Чоловік родом з села Годомичі Маневецького району Волині. 18 травня йому мало б виповнитися 39 років. У райцентрі закінчив професійне технічне училище за спеціальністю "столяр".
На військовій службі у Збройних силах України за контрактом - з жовтня 2019 року. В подальшому - бажав присвятити своє життя військовій службі.
Вдома залишилися брат та сестра.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 11 бійців, які загинули в лютому на фронті - історії та фото
26 квітня
Іван ''Африка'' Ковальовський, 48 років
солдат 58-ї мотопіхотної бригади
Життя воїна обірвав ворожий снайпер, коли він перебував на спостережному пості біля села Опитне на Донеччині. Куля влучила йому у спину.
Ковальовський родом із села Колінки Городенківського району Івано-Франківщини.
Служив 58-й мотопіхотній бригаді з лютого 2021-го. До цього був у різних підрозділах Збройних сил.
''Іван боронив Україну з перших років війни з Росією. Мав серйозне поранення у 2015 році'', - розповідає кума воїна Леся Герасимчук у Facebook.
У 2015-му році Іван підірвався на невідомому вибуховому пристрої у районі західної околиці селища Станиця Луганська'.
Ковальовського призивали до армії у Дніпрі, куди він свого часу переїхав із сім'єю з Прикарпаття.
Вдома у нього залишилась дружина.
27 квітня
Роман Гуляк, 30 років
Старший сержант 14-ї механіхованої бригади ім князя Романа
Загинув в результаті підриву військового автомобілю ГАЗ-66 на невідомому вибуховому пристрої в районі населених пунктів Оріхове Попаснянського району Луганщини.
Родом з міста Волочиськ Хмельницької області. Отримав освіту в Хмельницькому торговельно-економічному коледжі КНТЕУ. На військовій службі за контрактом у ЗС України - з травня 2018 року. 8 жовтня 2019 року був нагороджений медаллю "За звитягу та вірність".
У Збройних силах України служив із травня 2018 року.
Вдома залишилсь батьки.
10 українських військових загинули у березні 2021 року. Бійці загинули від куль снайперів та під час обстрілів позицій.
26 березня Збройні сили зазнали найбільших втрат в одному бою від початку перемир'я у липні 2020 року. У засідку портапила група саперів, загинуло четверо бійців.
3 
25817
Коментарі