21 грудня 2006 року у столичній галереї "Арт-Фокстрот" відкрилася посмертна виставка художника Сергія Подерв'янського. В експозиції 35 робіт, 11 з яких — "Оголені".
"Натурщиці віддано йому служили, — розповідає про чоловіка вдова художника та мистецтвознавець Людмила Міляєва. - Сергій не любив виставлятися і продаватися. Якось прийшов до нього покупець. Сергій відмовив йому, бо в нього було неприбрано. Він був педант, майстерню тримав в ідеальному порядку".
Розповідає, що разом вони прожили 54 роки. Познайомилися у друзів.
"За два тижні одружилися, — продовжує. — Йому було 36 років, мені — 27. Він був красень. Учився в Пітері, до Києва приїхав на канікули. У Пітері я побачила, що в побуті йому дружина не потрібна. Бо хоч і був бідним студентом, мав прачку, швачку. Я поїхала на Кавказ лікуватися, мала проблеми зі щитовидкою. Коли повернулася, від Сергія прийшов церемонний лист з проханням руки і серця. Наступного дня вислав гроші на квиток до Пітера".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: В Україні досі сприймають культуру як сферу обслуговування - режисер
Згадує, як у воєнні роки чоловіка врятував альбом.
"У розбомбленій школі він знайшов аркуші паперу, зшив їх. Весь час носив цей альбом за плечима у речмішку. Поряд розірвався снаряд, осколки прошили три його альбоми наскрізь. Тому рану отримав несмертельну. Ці альбоми збереглися.
Влада не дуже шанувала мого чоловіка, — продовжує.— Він був безпартійний, із корінних киян. "Народного художника" отримав уже в часи незалежності. Та й "заслуженого" дали пізно. У нас були "жигулі", на яких ми об"їздили всю Україну. Трохи подорожували за кордоном. Разом нас пускали лише в соцкраїни. До Югославії чомусь не пустили. 10 років ми жили в моїх батьків. Сергієву маму перед війною заарештували, відібрали квартиру".
Вірчі знаки князів і печатки гетьманів - відкрили виставку, яка доводить право українців на великий герб. До формування експозиції долучилися 12 українських музеїв і 4 колекціонери.
Коментарі