Gazeta.ua продовжує ексклюзивну серію аудіопублікацій нових композиції з альбому "Зброя пролетаріату" — нового доробку Сергія Жадана та харківського ска-гурту "Собаки в космосі".
Влітку минулого року вийшов новий сингл Жадана та Собак — "Радіо Харків". Саме з цього синглу й розпочалася робота над новим диском, яка на сьогодні набула свого логічного завершення у вигляді нового альбому – "Зброя пролетаріату".
Щодня чекайте два нових треки від Сергія Жадана.
Мудаки
Ліричне й атмосферне реггі з ніжною назвою. Присвячується бюджетникам, котрі дозволяють себе нагинати, й журналістам, котрі пишуть про це бравурні репортажі. Створено на харківських реаліях, зокрема на старій-добрій звичці Г.А.Кернеса на будь-яку регіональну акцію приганяти натовпи вчителів та вихователів дитячих садочків (добре, що без дітей дошкільного віку). Одним словом – все сказано в назві.
Завод Шевченка
Присвячується губернатору Харківщини Добкіну Михайлу Марковичу. Пару років тому Харків сколихнули виступи робітників заводу Шевченка. Відтоді влада зрозуміла, що за будь-якої нагоди потрібно голосно виступати від імені трудових колективів, доки вони не почали виступати самі. Чим успішно й займається до сьогодні. Не знаю, наскільки самі трудові колективи це розуміють. Ми з цього приводу створили дуже просту, можливо навіть прямолінійну композицію, з використанням елементів класики, себто "Інтернаціоналу". Десь такою, на нашу думку, й має бути актуальна українська культура – простою, доступною, і головне – з поіменним перераховуванням ворогів трудового класу.
Я працюю на заводі Шевченка.
Ми фігачимо різні прибори для Іраку та Лівії.
У мене тато з Донбасу та мама чеченка –
такий собі інтернаціонал по маминій лінії.
Але ось уже два роки я не бачу зарплати,
так ніби мене тримають за останнього лошару.
І тому хочеться звернутися до органів влади:
Ребята, нє, ну шо я, горбатий – працювати на шару?
Я знаю нашого губернатора, він нормальний парень –
грає в гольф і плаває в ополонці.
Єдина біда – що він постійно парить
про вихід із ситуації та інвесторів-японців,
втирає щось радісно про стабільність та перспективу,
про банківські кредити й справедливі податки.
І тому хочеться звернутися від імені трудового колективу:
Міша, шо за гон? Міша, де бабки?
Коментарі
9