"Добре, що вмираю на Україні, а не у цій жахливій ДНР" - російсько-німецька письменниця

5

 

"Батько помер торік зі словами: "Добре, що вмираю на Україні, а не у цій жахливій ДНР", - говорить російсько-німецька письменниця Тетяна Куштевська. 1997 року разом з чоловіком бізнесменом Дітером Карренберґом заснувала Міжнародну літературну премію ім. Олеся Гончара. Цього року в київському осередку Спілки письменників її вручили удвадцяте. Вік учасників конкурсу - до 30 років.

"93-річна мати живе на Донеччині. За три кілометри від самопроголошеної республіки. Не хоче полишати хату, яку разом з батьком побудували, та його могилу. Мріяла влаштувати їм старість-свято. Щоб вони подорожували, відпочивали, ні про що не турбувалися. Тепер, через страшні імперські амбіції Кремля, матір має жити в неспокої та страху", - продовжує письменниця. З 1991 року Тетяна Куштевська живе у німецькому місті Ессен. Виросла у селищі Новгородське на Донеччині. Раніше називалося Нью-Йорк.

 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Провінційні українські письменники, які пишуть російською" - Семесюк

"Юрій та Софія Андрухович, Сергій Жадан, Андрій Курков та Оксана Забужко добре знані в Німеччині. Чекаємо на наступне покоління українських письменників. Важливо підтримувати молодих. Тарасу Шевченко було 25 років, коли він написав поему "Катерина". У 26 створив поезії для першої публікації "Кобзаря". У 22 роки Микола Гоголь написав "Вечори на хуторі біля Диканьки". Олесь Гончар у важкому середовищі політичного тиску на літературне середовище зумів зберегти самостійне мислення. Сприяв розвитку української мови. Тому його твори досі актуальні і цікаві".

Голова спілки Михайло Сидоржевський вручив "за вагомий внесок у відродження культури і духовності українського народу" вручив меценатам медалі від організації.

"Вершина творчості Гончара - його роман "Собор". Перекладений багатьма мовами. Зокрема, німецькою та польською. Уперше уривок твору надрукували у журналі "Вітчизна" перед 50-річчям автора. У спілці незабаром готували ювілейний вечір. Мене викликали в ЦК та попередили - про "Собор" не згадувати. Загрожували виключенням зі спілки. Коли під кінець ювілейного вечору ніхто не згадав про роман, слово надали мені. Привітавшись, встиг сказати лише одне слово - "Собор". Зал зірвався оваціями. Головна думка твору "собори душ своїх бережіть" актуальна повсякчас. І, особливо, сьогодні", - сказав член журі конкурсу Дмитро Павличко.

 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Сергія Жадана дозволять потягати за язик

Дія роману "Собор" 1968 року відбувається на Дніпропетровщині. Головний герой студент-металург Микола Баглай бореться за збереження у селі собору, побудованого за часів козаччини. Партійний висуванець Володька Лобода, щоб вислужитися перед керівниками, виступає за знищення церкви. Пропонує побудувати на цьому місці критий ринок і шашличну.

На церемонії також були присутні посол Німеччини в Україні Ернст Райхель. Та сім'я Олеся Гончара - вдова Валентина, дочка Людмила з онукою Лесею.

"20 років тому вперше зрозуміли і відчули, що Україна - це Європа. Відгукнулися меценати з Німеччини. У творах конкурсантів відображений дух часу. Відчувається небайдужість до сучасних подій. Найбільше вразило оповідання "Солдатик" зі збірки "Дорога, додому!" Марії Карп'юк. Реалістичні образи персонажів надовго залишаються в пам'яті. Авторка влучно підмітила світосприйняття молодого солдата. Під час читання оповідання щемить серце", - сказав голова журі конкурсу, поет Петро Перебийніс.

 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Уп'яте видали дослідження Оксани Забужко про Кобзаря

Головний герой Антон зважується піти на війну, бо життя не склалося. Він сирота, виховувався в дитячому будинку. Каже: "Ніхто ніколи не любив мене. Життя - пустка". Потрапляє до шпиталю з пораненням ноги. На сусідній кушетці лежить солдат без руки та без ноги. Його відвідують багато родичів. Не хоче їх бачити - відвертається, сердиться. Дивиться на поранену ногу сусіда із заздрістю. Антон думає, щоб був ладен відрізати ногу. Тільки б до нього хтось так приходив. Авторка збірки - 30-річна киянка Марія Карп'юк. Викладає англійську в школі. За освітою філолог та психолог.

За збірку поезій "Ліс, про який ніхто не знав" премію отримав 26-річний кандидат філологічних наук, редактор електронного журналу "Штопор" Кирило Поліщук з Кропивницького.

"Наше покоління вже знає війну. Вона стала жорстокою реальністю", - говорить переможець у номінації "публіцистика" 23-річний випускник військової академії з Івано-Франківська офіцер-лейтенант Назарій Пінчак. Отримав премію за нарис "Обличчя війни". "Він складається з декількох частин. Про Першу та Другу світові війни. Розповідаю через історію моєї родини. У прадіда Павла батько був військовим. Прадід також воював у Другу світову в Латвії, там пропав безвісти. Бабуся Марія народилася без батька. Основна частина нарису - розповідь про 12 моїх колег, загиблих під час війни на Донбасі співробітників Служби безпеки. Першим загинув Олександр Оніщенко, коли 2014 року бойовики розстріляли автомобіль з українським підрозділом "Альфа". Наступного дня офіційно об'явили про початок АТО. Олесь Гончар у "Прапороносцях" та "Людині та зброї" також засуджував війну як інструмент досягнення політичних цілей. Досягнення будь-якої мети не варте навіть одного людського життя".

 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Це занурення в сучасну Україну" - французький видавець про роман Кокотюхи

У номінації "літературознавство" премію отримала 18-річна Софія Мостова - студентка філологічного факультету Київського університету ім. Тараса Шевченка із села Жизномир на Тернопільщині. Нагородили за літературознавчу працю "Олесь Гончар - захисник рідної мови" за "Щоденниками" Гончара.

"Роман "Гривна" про життя представників субкультур. Головні герої - байкер Олександр разом з дівчиною-готесою Женею подорожують Україною. У місті Тустань у печерах натрапляють на скіфські символи. Дівчина перевтілюється на скіфську богиню Табіті - символ добробуту, хранительку домашнього вогнища. Усвідомлює, що це частина її особистості. За допомогою богині знаходить кохання", - говорить 27-річна вчителька української мови київської приватної школи Ганна Чіпко. Отримала премію в номінації "проза".

Переможцям вручили антології, де зібрали творів авторів конкурсу за останні п'ять років. Грошові премії цього року становили €550 за роман - тобто 15 675 грн. Та по €300 - 8550 грн за поезію, малу прозу та публіцистику.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Українські верлібри видали азербайджанською

×