— Коли 18-річні сьогодні кажуть "Шева — крутий", це нормально. Головне, щоб вони при цьому читали того Шеву. Розуміли, — каже письменниця Оксана Забужко, 56 років.

У київському ­видавництві "Комора" вийшла книжка "Шевченків міф України Оксани Забужко та його критики". Авторка написала її 20 років тому. Це п'яте перевидання дослідження.

Письменниця розповіла про гнівну реакцію на її трактування образу Кобзаря.

— Писали: "Нічого робити з Шевченка пана в шляпі", "А потім знайдуть якусь шльондру з Москви, яка зніме фільм, що Шевченко був позашлюбним сином Катерини. Бо не може ж бути хохол такий розумний", — продовжує Оксана Забужко.

— Багатьом поколінням шевченкознавців у принципі не шибало до голови, що чоловік відсидів 10 років. Його вирвали з життя цим самим арештом. Заборонили писати й малювати. Справді реальна тема для психологів, істориків, для майбутніх біографів, які цього моменту не догледіли. Бо Шевченко блискуче з цим впорався. Після перерви повертається до живопису. І стає одним із найкращих на той час європейських офортистів, отримує академіка гравюри. Повертається до писання. Після заслання це інший Шевченко, але суперкласний поет. Що не вийшло? Сім'я. 33-річним був викинутий і повертається з фіксацією на тих роках. А йому вже 44. І всі ті його друзі колишні з родинами. Ох, треба одружитися, хоча б на сестрі. Тусується з молоддю, але вони його батьком називають.

— Шевченко різний. Як і кожен талант, він багатогранний. І його не можливо зводити до якогось одного прочитання, що робили упродовж радянської доби та продовжують за інерцією, — каже літературознавець, очільник Інституту книги Ростислав Семків, 41 рік. — Зручно зробити Шевченка якимось одним — соціалістом-демократом або революціонером. Глибоко віруючим православним чи навпаки атеїстом і борцем проти релігії. Це завжди збіднює постать. Навіть ці кілька останніх років дали багато різних іпостасей Шевченка. Тільки почалася Революція гідності, на стіні Інституту літератури Шевченка намалювали в бандані, Франка в помаранчевій касці й Лесю Українку в респіраторі. Це означає, що ці канонічні постаті продовжують бути актуальними. Вони є чимось важливим для людей, які відстоюють гідність держави та ризикують життям.

У Каневі готувалися до приїзду Путіна

— На 200-річчя Тараса Шевченка Віктор Янукович утік з країни, якщо рахувати ювілей за старим стилем. Чи не випадкова це була ситуація? — каже міністр культури Євген Нищук, 44 роки. Був ведучим сцени Євромайдану. Прийшов на презентацію книжки "Шевченків міф України Оксани Забужко та його критики" в київському "Мистецькому Арсеналі".

— Цьогоріч на святкування Шевченківських днів відвідав Черкащину. Проїжджаю Канів і дивлюся — фантастична будівля, нова. І мені кажуть: "Пане міністре, це Будинок культури. Тільки не працює. Не запустили з 2014 року". Запитую, що сталося. "Ну, там не введено, там ще щось. А ви знаєте, як його побудували? Це на 200-річчя Тараса Шевченка готували приїзд Путіна". Чи Тарас не запротестував проти цього? Очевидно, так сильно, що й запротестували українці.

×