— Було би добре, якби найкращим фільмом 2017-го назвали "Кіборги" Ахтема Сеїтаблаєва, — каже кінокритик Ярослав Підгора-Гвяздовський, 44 роки. Розповідає про найцікавіших номінантів національної кінопремії "Золота дзиґа".
Нагородження її переможців удруге відбудеться 20 квітня в Києві.
Найкращий фільм
"Кіборги", реж. Ахтем Сеїтаблаєв
— Воєнна драма про двотижневу ротацію захисників Донецького аеропорту восени 2014‑го. Про війну потрібно говорити на кожному кроці, і за межами України також. У нас досі багато хто не знає, що насправді відбувається на Донбасі. Є ті, хто не хоче цього розуміти. За "Кіборги" нагородять і костюмера Надію Кудрявцеву, і гримера Ліліану Хому. Потрібно було врахувати багато нюансів. Наприклад, від приклада на щоці бійців залишається слід. Порох після пострілу осідає на одязі. Кіношники передали все достовірно.
"Припутні", реж. Аркадій Непиталюк
— Базарна торговка Людка з донькою 20-річною Свєткою щороку їздить із райцентру до матері в глухе село. Роблять це через силу, бо мріяли назавжди вирватися в місто. Їх везе таксист Юра. Він залицяється до вчительки, намагається теж стати інтелігентом.
Кожен з героїв не усвідомлює і не сприймає себе таким, яким є. Фільм показує, що нема абсолютно добрих або поганих людей. Наші родичі не ідеальні, але залишаються нам близькими. Мусимо їх підтримувати. У повсякденному житті постійно вибираємо. І не між білим і чорним, а тим, що більше нам пасує.
"Стрімголов", реж. Марина Степанська
— Драма про сучасну молодь із великого міста. Минуло кілька років після Революції гідності. 2014-го більшість українців були в піднесенні. Мали позитивний настрій, великі надії, оптимістичний погляд у майбутнє. Зараз ейфорія відійшла. Режисер Марина Степанська показала те, що зазвичай ховають від чужого ока. Розчарування — в близьких, в країні. Ми виграли революцію, а головна героїня збирається емігрувати в Німеччину. Її коханий має проблеми з наркотиками й не хоче змінювати своє життя.
Найкращий документальний фільм
"Будинок "Слово", реж. Тарас Томенко
— На рідкість емоційна документалка. Розповідає історію будинку в Харкові, куди на початку 1930-х поселили найвизначніших українських митців. До 1937 року майже всіх репресували. У фільмі Томенка оповідь ведеться ніби від учасників подій. Глядач не додумує від себе. Сприймає інформацію як пряму мову Миколи Хвильового, Остапа Вишні. Автори фільму відтворювали їхні думки з листів, спогадів, статей. Шукали в архівах СБУ невідомі до сьогодні записи. Раніше ці папери були в закритому архіві НКВД. За "Будинок "Слово" варто нагородити також композитора Аллу Загайкевич.
Найкращий короткометражний фільм
"Технічна перерва",
реж. Філіп Сотниченко
— Касирка супермаркету прикидається вагітною, щоби красти товар і збувати на ринку. Фільм ставить багато запитань. Наприклад, що в нас за країна, де жінка має працювати по 12 годин. Жити у жахливих умовах із дурнем-чоловіком. І не мати ані можливості, ані бажання народити дитину.
Найкращий сценарист
"Лагідна", реж. Сергій Лозниця
— Жінка багато років відправляє посилки чоловікові у в'язницю. Одного разу пакунок повертається. Вона їде до тюрми з'ясувати, що сталося. Потрапляє в місто, де всі люди злі та байдужі одне до одного. Переживає приниження. Потім дізнається, що її жорстоко обманюють — адже чоловіка давно тут немає. Лозниця написав сценарій за мотивами оповідання Федора Достоєвського. Там історія розказана від імені мучителя героїні. На той час це було новаторством у літературі. Так ніби людина мала можливість сценографувати свої думки.
"Золоту дзиґу" вручать у 18 номінаціях. На нагороду претендують 59 фільмів.
Коментарі