11 березня 1931 року в Радянському Союзі заборонили продавати та ввозити Біблію. Книга увійшла до списку антирадянської літератури як така, що суперечить марксизму-ленінізму.
Заборона стала закономірним наслідком антирелігійної кампанії. В країні проводили репресії проти священників, перетворювали храми на світські будівлі, а церковні цінності звідти вилучали й продавали за кордон. Діяли громадські організації, серед яких і Спілка войовничих безбожників. У діяльності спиралися на вчення Леніна, який одним із головних завдань визначав боротьбу з релігією і чорносотенним духовенством, а також Сталіна, який казав, що партія не може бути нейтральною щодо релігії.
Біблію радянська енциклопедія почала називати збіркою єврейських міфів, яку використовують для затьмарення свідомості народу, а Ісуса Христа – міфічною особою. Людей заохочували читати й дивитися карикатурні Біблії. Одну із таких книг написав 1882 року французький письменник Лео Таксіль. Його "Забавна Біблія" висміювала текст Старого Заповіту та вказувала на значні протиріччя.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 1930 року радянські спецслужби взялися за ліквідацію церкви
Попри заборону, Біблію поширювали нелегально. ЇЇ можна було купити на чорному ринку за середню місячну зарплату робітника або ж виміняти. Виготовляли і самвидав, але уривками, адже книга була дуже великою. Хтось намагався переписувати її вручну та читати рукопис. Офіційно в державі дозволяли купляти лише Псалтир, популярний для читання, але також за великі гроші.
Якщо Біблію знаходили у когось вдома то могли розцінити її наявність як можливу участь у "антирадянських, іноземних та релігійних організаціях", що загрожувало трудовими таборами або пізніше навіть розстрілом. Натомість, в переважній більшості книгу просто вилучали та знищували.
Вперше заборону на продаж Біблії зняли 1956 року за Микити Хрущова. Тоді надрукували близько 25 тис. примірників, але активно поширювати не дозволили. Незабаром наступ на церкву відновився. Повний дозвіл на видання і розповсюдження надали лише наприкінці 1980-х, в часи гласності й перебудови.
1933 року католицька церква у Ватикані готувалася святкувати 1900-річчя смерті і воскресіння Ісуса. На честь цієї події тодішній папа Пій XI, в миру - Аброджіо Даміано Акілле Раті, італієць із Рима, засудив християнські гоніння в СРСР і відслужив спеціальну месу на підтримку переслідуваних католиків СРСР, де засудив убивства священників та "моральне розбещення молоді".
3 
1
Коментарі