27 жовтня в Києві російський письменник 55-річний Володимир Сорокін презентував дві свої книжки в українському перекладі. Два роки тому романи "День опричника" та "Цукровий Кремль" спричинили в Росії скандал — автора звинувачували в непатріотизмі.
Сорокіна супроводжує український колега Андрій Курков, 49 років. Днем раніше презентація пройшла в Харкові.
— Дізнавшись, що будемо завтра в Києві, нас запросив Володимир Путін на кадетський бал. Але нам якось танцювати не хочеться, — сказав Андрій Курков у Харкові. Володимир Сорокін додав, що на бал не підуть, бо "не витанцьовується".
Зала столичної парламентської бібліотеки заповнена більш ніж наполовину. Ще місяць тому на зустрічі з харківським письменником Сергієм Жаданом люди тут стояли навіть у проходах.
— Як мало людей. Оце так ганьба, — перешіптуються працівниці бібліотеки.
— "День опричника" перекладений 20 мовами, — розказує Сорокін. — Нещодавно вийшов на івриті, наприклад. Як філолог-любитель я постараюся прочитати її вашою мовою. Буде що погортати в поїзді.
У нього запитують, чи не пов'язаний його приїзд із візитом Путіна.
— Ми з Володимиром Володимировичем не домовлялися приїхати одночасно. Звичайне співпадіння, — кривиться письменник.
Романи переклав письменник Олександр Ушкалов, 27 років. Вони вийшли в харківському видавництві "Фоліо". Мають трохи більш як 200 сторінок. На обкладинці — фігурний виріз у формі кремлівської башти.
Антиутопії "День опричника" і "Цукровий кремль" описують Росію 2028-го. У ній відновлена монархія, від зовнішнього світу її відділяє Велика російська стіна. Усередині країни розгорнувся терор опричників.
— Мені хотілося лише висловитися на тему опричини, яка досі не описана в російській літературі адекватно, — пояснює автор. — Її боялися торкатися і в царські, і в радянські часи. Думаю, нашим класикам було просто соромно за цю сторінку в історії.
Коли я видав "День опричника", один мій друг-історик сказав: "Здається, ти написав магічні замовляння, щоб цього не сталося в Росії". Пройшло чотири роки, і він із сумом говорить: "Насправді це було передбачення". Як літератор я радий таким похвалам. Але, як громадянин — ні. Україні краще — ви продуваєтесь європейським повітрям, яке до Росії, на жаль, не доходить.
Персонажі книжок розмовляють старослов'янською мовою, час від часу вживаючи китайські слова.
— У душі чиновника, який їздить "Мерседесом 600" і користується мобільним "айфон", збереглося багато Середньовіччя, — пояснює автор.
2002-го активісти руху "Ідущие вместе" спускали книжки Сорокіна в сортир. За опис сцени злягання Сталіна з Хрущовим його звинуватили в порнографії. Порушили кримінальну справу, згодом закрили.
— Чи страшно жити в Росії? — запитую.
— Я вирішив це питання в андроповські часи, — відказує. — Тоді в колах московського андеграунду почались обшуки і тиск із боку КДБ. Я зрозумів, що для письменника в Росії є два шляхи — або ти пишеш, або ти боїшся. Вирішив писати.
Коментарі