Він із дитинства мріяв бути клоуном. Батько Нікуліна в містечку Демидові на Смоленщині організував театр революційного гумору. Мати була актрисою цього театру. Потім родина переїхала до Москви. Нікулін пішов у армію. Пройшов фінську і Велику Вітчизняну війни. Був контужений, горів у танку. Після фронту вступав до ВДІКу. Але кінорежисер Сергій Юткевич заявив:
— Для кіно ви непридатні.
Він пішов у студію при Московському цирку. Із 50-х років працював там клоуном. Якось у гості до клоуна Карандаша прийшла дресирувальниця Тетяна Покровська. Нікулін запросив дівчину на виставу, під час якої упав під коня. Тетяна відвідувала актора в лікарні. А через півроку вони побралися. І жили разом аж до смерті артиста.
Перша роль Нікуліна — піротехнік у комедії "Дівчина з гітарою". Пізніше він знявся у фільмі "Пес Барбос і незвичайний крос". Режисер Гайдай під час проб довго дивився на Нікуліна і пошепки сказав асистентові: "Балбеса больше искать не надо". Потім були стрічки "Операція И", "Діамантова рука", "Дванадцять стільців", "Старики-розбійники". Усього 30 ролей.
1982-го Нікулін став головним режисером Московського цирку. А потім директором. Син Нікуліна, Максим, був його помічником.
Нікулін помер уранці 21 серпня 1997 року під час операції на серці. На панахиду до цирку прийшов тодішній президент Росії Борис Єльцин.
— Отак ми стояли з Юрою біля труни Гайдая, — сказав у прощальному слові актор Євген Моргунов. — І навіщо ці люди помирають? Наче у них немає важливіших справ.
3 
1
Коментарі