
Допрем'єрний показ нового фільму 52-річного Квентіна Тарантіно "Мерзенна вісімка" пройшов 12 січня у столичному кінотеатрі "Оскар". О 19.00 до бармена в ковбойському вбранні вишикувалась черга з 27 людей. Пригощає коктейлем "Ідеальна вісімка". Подрібнену суху лаванду підпалює й накриває келихом. У прокопчену склянку наливає віскі з льодом і сиропом. Пахне горілою травою.
— А що б ви приготували Тарантіно?
— Нашел бы, что приготовить, — відповідає бармен із коктейльною запальничкою. — Главное, чтобы он пил. Тарантино — тот еще хулиган.
Із келихом віскі проходить вбраний в червоно-чорну картату сорочку режисер Олександр Ітигілов, 41 рік. Тисне руку трьом чоловікам і йде далі по залу.
— Мое знакомство с Тарантино началось в 1994 году. Я посмотрел "Криминальное чтиво". У меня был шок. Он сломал все стереотипы на тот момент еще молодого человека, который привык к классическому повествованию истории. И вдруг я вижу фильм, не подчиняющийся никаким законам, которые я изучал, — розповідає Ітигілов. — Но к Тарантино быстро привыкаешь. То чувство шока я испытал лишь раз. Мы должны понимать, что тяжело выдумывать все новый и новый велосипед. Для меня "Бешеные псы" — лучшая его работа. Но я верю, что и "Восьмерочка" будет отнюдь неплохим зрелищем.
Перед входом до залу стоїть кінокритик 57-річний Алік Шпилюк.
— Коли "Мерзенну вісімку" вкрали (у грудні пірати виклали стрічку в мережу. — "ГПУ"), я не міг стриматись, щоб її не подивитися. Цей фільм описав би трьома словами — жах, кров, захват, — говорить Шпилюк. — Дуже щасливий, що мав нагоду брати в Тарантіно інтерв'ю. Він приїздив до Москви з прем'єрою першої частини "Вбити Білла". Ми говорили про якісь кінематографічні речі не більше 10 хвилин. Але цього було достатньо, щоб я зрозумів: він неймовірний, як і його кіно. Тарантіно — фантастичний режисер-кіноман. У кожному фільмі відсилає нас до найбільших досягнень в історії світового кіно. Водночас робить притаманне тільки йому.
Події стрічки відбуваються через кілька років після Громадянської війни в США. Чоловік на прізвисько Вішатель везе на страту полонянку. Дорогою вони зустрічають нового шерифа міста та чорношкірого мисливця за головами. Вимушені шукати прихисток від хуртовини. Вирішують зупинитись у галантереї Мінні. Там на них чекають ще четверо незнайомців: кат, ковбой, мексиканець і старий генерал. Хтось із цієї вісімки є союзником полонянки. Протягом 3 годин фільму відбувається 17 вбивств. Також є три трупи вбитих раніше.
— Блин, так быстро Ченнинга Татума (актор. — "ГПУ") убили. Я же его обожаю! — говорить кучерява білявка після перегляду стрічки.
У черзі до гардероба кінокритик 36-річний Олександр Гусєв палко обговорює фільм із подругою.
— Тарантино переосмысливает коренной мотив жанра вестерн, — розповідає Гусєв. — Здесь действует право сильного. И победа добра или зла зависит от того, кто в конце всех перестреляет — хороший парень или плохой. Но проблема в том, что в "Омерзительной восьмерке" хороших парней нет вообще. Даже самые благородные вещи осквернены совершенно ненужной жестокостью. Этот фильм очень близок Украине. Он также рассказывает о мире после гражданской войны. Его герои — это граждане одной страны, которые видят друг в друге врагов. Это мир, лишенный закона и божественной благодати. Это ад американской истории.
— Фільм прекрасний. Сподобалось усе. Це абсолютно довершена історія. Як завжди, — після перегляду вдягає бежеву куртку письменник Лесь Подерв'янський, 63 роки. — Зроблено за класичним принципом. Дія відбувається лише в одному місці та в один і той же час. Так зробити дуже важко. Такий жанр.
Бюджет стрічки — 52 млн доларів. В український прокат "Мерзенна вісімка" вийшла 14 січня.
Коментарі