Нещодавно українська поп-група "НеАнгели" отримала "золотий диск" за альбом "Номер один". Це означає, що його купили 50 тис. людей.
Авторкою всіх текстів і музики є 22-річна киянка Торія Таль, яка цього року закінчила Київську консерваторію. Ми зустрілися з нею в кафе. Симпатична білявка замовила сік. Вона не палить і не вживає алкоголю. Каже, що горілки ніколи й не пробувала.
Торія розповідає, що спочатку сама хотіла співати.
— Випадково впізнала продюсера "НеАнгелів" Юрія Нікітіна на концерті італійського тенора Лучано Паваротті в палаці "Україна" у квітні 2005-го. У мене якраз був диск із моїми піснями. Тож я набралась нахабства і сказала Юрію, що співаю. І подарувала йому цей диск. Потім він зателефонував. Зізнався, що йому подобається моя музика.
Кажуть, що шлях у шоу-бізнес лежить через ліжко.
— Я так не ходила. Але у тих колах це справді як данина. Вони навіть не соромляться.
Чому сама не співаєш?
— Кожному артисту на старті потрібна "історія": конкурс, телепроект чи скандальний зв"язок з олігархом. Моя біографія надто ідеальна. Тому Нікітін запропонував заявити про себе як про талановиту авторку. Та пісень завжди шкода. Я лишила за собою право їх співати.
"Юра, прости", випадково не про Нікітіна?
— Ні! Вона спочатку називалася інакше.
Чи не збираєшся писати для когось іншого?
— Пропозицій достатньо. Але у багатьох співаків енергетика непідходяща. Більшість приваблює слава, кар"єра чи гроші. Мене ж цікавить творчість.
Кому із зірок симпатизуєш?
— Вітчизняні артисти досягають певної планки, а потім відпочивають на лаврах. Тільки Андрій Данилко набирає оберти. Не здивуюся, якщо Сердючка стане зіркою планетарного масштабу.
Скільки коштує хіт?
— Визначених тарифів немає. Якщо композитор вважає, що його пісня коштує мільйон — це його право. На Заході автори хітів їздять на "бентлі", а в нас ні.