Золоті монети і прикраси скіфської доби повернуть Україні. 22 березня постанову ухвалив окружний суд нідерландського Амстердама.
Скіфські прикраси з лютого 2014 року показували в тамтешньому музеї Алларда Пірсона на виставці "Крим: золото і таємниці Чорного моря". Експонати надали музеї Києва та кримських Бахчисарая, Севастополя, Сімферополя й Керчі. Після окупації півострова Росією голландці відмовилися відправити коштовності в Крим. Росія намагалася забрати їх через суд. Справу розглядали з жовтня 2016-го.
— Рішення суду в Нідерландах — перемога для іміджу України, — каже археолог Євген Синиця, 43 роки. — Воно допоможе повернути іншу вкрадену власність. Українці дотрималися закону, діяли за процедурою. Отримали правове рішення, прогнозоване для європейського суду. Колекція скіфського золота безцінна в плані історичної вартості.
Україна має заплатити амстердамському музеєві за зберігання артефактів 111 тис. євро — 3,9 млн грн. Музеї Криму повинні відшкодувати 98 тис. грн судових витрат.
В Амстердамі перебувають 565 предметів зі скіфської колекції. Це — знахідки археологічних експедицій на Донеччині, Миколаївщині та в Криму. Більшість знайшли за часів незалежності. Серед експонатів — золоті прикраси: 900-грамова гривня I–II ст. н. е, браслети, жіночий перстень із кургану Соколова Могила біля села Ковалівка Миколаївської області, фібула "Дельфін" із кришталем, шолом IV ст. до н. е. вагою 600 г. Експозиція застрахована на суму майже 40 млн грн.
— Страхова вартість колекції — це не повна її ціна. На ринку культурних цінностей вона коштує набагато більше. Україні ці речі важливі для вивчення наших коренів. Скіфи — не прямі предки українців. Це етнічно інша група, яка жила на наших територіях, зокрема на Північному Причорномор'ї, — говорить доктор культурології 45-річна Олена Гончарова, завідувачка кафедри музеєзнавства та пам'яткознавства Київського національного університету культури і мистецтв.
Коментарі