"От нам із мером пощастило, ага? — ковзає ногами по кризі біля столичного Молодого театру актор 54-річний Олексій Вертинський. — Хоч бери та міняй черевики на ковзани".
Кутається в широкий вовняний шарф, човгає ногами до чорного ходу в театр. У холі тепло й пахне ялиною.
— Тут навіть стіни гріють, — хекає на долоні, умощується на стільці в коридорі. — Якби не мер, я був би найщасливішою людиною на землі. Сім"я — є. Кар"єра — є. Ковбаса в холодильнику — є. Дупою світити не доводиться. Повний шоколад.
Олексій Вертинський найзатребуваніший актор Молодого театру. Грає в 10 виставах. 28 січня вийшов на екрани серіал за його участю "Тільки кохання", який зняв телеканал "1+1".
— Ви знаєте, що серіал має 100 серій і виключно україномовний? — піднімає брови. — Нарешті спромоглися на щось своє. Зняте ще не бачив, але актори шикарні. Там і Ларисочка Руснак, і Володя Задніпровський. За серіали гарно платять. На хліб із маслом вистачає. А коли дають головну роль, то й на ікру. Мені не давали, але я не скаржуся. Відіграю якийсь епізод, мене похвалять, відзначать, може, ще й нагородять. І далі звуть зніматися.
Колеги не заздрять?
— Боже збав! Та й я не провокую: ні з ким не сварюся, з усіма "чмоки-чмоки". Життя і так складне, навіщо його псувати скандалами. Дивися, через місяць знову з людиною грати в серіалі. Та й не доведи Боже коханців! Що тоді?
Чому російські режисери знімають у серіалах так часто наших акторів?
— Не лише акторів. Усю знімальну групу з українців збирають. Ми вдвічі дешевші. Причому всі: актори, сценаристи, костюмери, оператори. А ще ми голодні. У нас же нічого не знімають. Актори погоджуються на мох і болото, аби професійні здібності не втратити. Та й павільйони, красиві панорами міст тут є.
Актор зіграв у 24 фільмах. Дебютував 1999-го в стрічці французького режисера Режіса Варньє "Схід-Захід", грав майора КДБ. У фільмі знімалися російські актори Олег Меншиков і Сергій Бодров.
Ми вдвічі дешевші, ніж росіяни. А ще ми голодні
— Я був у шоці. Я — комічний актор, клоун — граю головного кагебешника! Асистент по акторах Зіна Мамонтова побачила мене у виставі "Дон Жуан". На цю роль пробувалися 40 акторів. Усі по черзі заходили в кабінет режисера, який ні слова російською не знав. Не пам"ятаю, що я зробив, але Режісу Варньє сподобався. Із Меншиковим і Бодровим він спілкувався французькою. Мене наповал убило, коли побачив, як Олег із Сергієм невимушено ведуть світські бесіди французькою. А потім бац — переключаються на німецьку, англійську. Здається, я навіть болгарську чув.
А театри сьогодні в дупі. Як інакше, коли такий мерчик? Сказав закрити все нафіг, залишити тільки оперу й російську драму. Він як той хірург, який зробив надріз і впав без свідомості, бо крові боїться. Та будь ти мужиком, Льоня, скажи: "Я всрався". Що ти дітям у спадок залишиш? Величезні торговельні центри, парковки на тротуарах і сніг?
Не хочете змінити театр? Податися до Росії чи далі?
— Нас і тут непогано годують. У них там своїх акторів вистачає.
Однак Андрія Жолдака прийняли в Німеччині.
— Не хочу нікого образити, але його вистави — повна маячня. Жінки із заклеєними сосками, чоловіки без геніталій. Якщо це — сучасне мистецтво, то я старий для нього.
3 
1
Коментарі