— Всякому городу нрав і права. Київ права ті в бою здобува. Харків інакше провадить ті дні — Леніна скинув, а Кернеса — ні, — читає зі сцени один зі своїх найновіших віршів поет Олександр Ірванець, 54 роки. У столичному будинку культури "Майстер-клас" виступає на благодійному вечорі. Збирають кошти на лікування й реабілітацію чернівецького публіциста, перекладача і літературного критика Олександра Бойченка, 44 роки. 19 листопада в столиці Німеччини Берліні той переніс 4-годинну операцію. Бойченкові діагностували рак шлунка. Лікарі вирізали пухлину зі шлунка й селезінку. На перший етап лікування друзі вже зібрали 25 тис. євро.
— Краще спати без селезінки, але живим і під боком у жінки, — цю епіграму Ірванець присвятив дружині Олександра Бойченка Оксані Пендерецькій.
На вечорі власні твори читали також Юрій Андрухович, Сергій Жадан, Тарас Прохасько, Андрій Бондар, Ірена Карпа та інші. Вхід на захід — від 100 грн. Зібрані кошти підуть на лікування українського літератора. Багато хто з відвідувачів кидає до прозорої скриньки купюри більшого номіналу. Отримують перепустки-номерки. Вечір триває дві з половиною години.
— Назвала би Бойченка камертоном української літератури. Якщо він щось оцінив, то можна ставити знак якості, — каже викладачка Наталія Шевчук, 38 років. Трошки запізнюється на вечір, займає місце на галерці, має квиток із номером 260. — Книга Бойченка "Мої серед чужих" — це унікальна хрестоматія. Написана, на відміну від шкільних, цікаво. До неї увійшли авторські есе про світову літературу. У Бойченка дуже інтелектуальна есеїстика, звернена до кожного. Бере інтелектуальністю й дотепністю. Дуже стьобно, але правдиво пише Бойченко і про українську літературу. Каменя на камені не лишив від землячки Марії Матіос. Назвав есе про неї "Хвала рукам, що пахнуть яйцями".
Він відкрив для мене багато авторів. Хоча до того вважала себе людиною, яка багато читає. Після його книжки одразу хочеться бігти в книгарню. Одна моя подруга ходила докуповувала книжки після бойченкової "Мої серед чужих".
Інша, яка української літератури не читає, побачила в мене цю книгу і зацікавилась. Це з нею зрідка буває. Попросила взяти. Її зачепила колонка "Різниця". Сказала, що передрукує, перекладе російською і вишле своїм друзям. Аби почитали, чим відрізняються українці від росіян.
Подружжя Дідківських приїхало з Вінниці до Києва спеціально на благодійний вечір. Прийшли з 31-річною донькою Катериною, що живе в столиці.
— Саме вона колись нам порадила сходити на презентацію "Аби книжки" у Вінниці, — розповідає Дмитро Дідківський, 57 років, генеральний директор фінансової компанії. — Побачили його там вперше, полюбили, напам'ять цитуємо. Збірка Бойченка чотири роки тому була суголосна з нашим відчуттям ситуації в країні. Після книжки роздратування від бандитів при владі не стало меншим. Але він зробив їх смішними, і тому вже не такими страшними. Особливо запам'яталося його визначення нашого попереднього президента як "Великий тупий предмет". Придбали п'ять примірників "Аби книжки" Бойченка. Вдома вже не має жодного — всі розійшлися по знайомих.
На сцену піднімається поет Андрій Бондар, 41 рік.
— У мене є найсвіжіше послання від Бойченка, — каже Бондар. — Він уже звільнений від усіх рур (трубок. — "ГПУ") зі знеболювальним, глюкозою і антибіотиками. Ходить, виходить на вулицю. Він їсть кашку, так і написав. Коли їсть — болить. Коли ні, то не болить.
Андрій читає з папірця лист Бойченка:
— Кохані, я знаю, що я не такий чудовий, як ви там пліткуєте. Але один талант у мене точно є — дружити з чудовими людьми, що ви знову й довели. Сподіваюся, ви не очікуєте, що після цієї пригоди я стану лагідним, як замурзана маргаритка, і тихим, як дохле пташеня. Бо я зі свого боку збираюся з подвійною енергією пити вам кров. Тим більше що лікарі мені надовго приписали дуже ріденьку їжу. Коротше, самі врятували — самі начувайтеся.
За вечір зібрали 37 255 грн, $100 і 10 євро. Всі кошти передадуть Олександру Бойченку.
4 
1
Коментарі