$3 тис. витратила львів'янка Марія Магура, 24 роки, на створення власного видавництва "Круговерть".

— Гроші потрібні були лише на друк і податки. Пішли всі родинні заощадження Домовилися з друкарнею "Рута" з Кам'янця-Подільського на Хмельниччині. Забрала перші книжки — вся хата ними завалена. Що далі? Одразу почала роботу з книгарнями, бібліотеками, інтернет-магазинами. Ми вже є у Львові, Києві, в одній харківській книгарні та в двох у Дніпрі. Не маємо виходу на мережу "Є". Їм незручно працювати з малими видавництвами — одразу замовляють 20 найменувань. Поки що видавнича справа нам не дає прибутку. До кінця року плануємо вийти "в нуль", — розповідає Марія Магура.

Видавництво заснувала разом із братом 22-річним Тарасом Шилом. Це їхня дитяча мрія.

На Форумі видавців презентували дві книжки — "Літак у небі" та "Бузькові вогники". Перша вийшла накладом 2 тис. примірників, друга — 1 тис.

— Для початку видали родинні праці. Тарас — автор "Літака в небі". Це пригодницький роман про старшокласників. "Бузькові вогники" написала Мар'яна Ліщинська — наша бабуся. У книжці викладені спогади про життя у 1950–1960-х на Львівщині та цінний етнографічний матеріал для археологів і філологів.

Які були труднощі?

— Спочатку не знали, як зареєструвати фірму. Оформили на фізичну особу-підприємця. Від друкарень мали багато відмов. Частину тиражу, яку отримали від "Рути", просили переробити. Були вже й позитивні відгуки. Читачі питають, коли буде продовження "Літака в небі".

Чи звертаються автори, які хочуть видавати свої твори?

— Почали отримувати рукописи. Поки що не можемо брати, де автор сам платить. Працюємо над видавництвом українською філософського роману-притчі боснійського письменника Меші Селімовича "Дервіш і смерть". Хочемо надрукувати дитячу книжку норвезького класика Турбйорна Еґнера про мишенятко Клатремуса. Уже знайшли перекладачів. Купили оригінальні ілюстрації в автора.

×