На презентації "Бензину" шампанське наливали з каністри

 

Книжку "Бензин" 30-річного поета Дмитра Лазуткіна презентували у столичній книгарні "Є". Перед початком автор виставляє на столі дві каністри. Металева 20-літрова ще радянського виробництва, порожня новенька пластикова на 5 л із шампанським.

— Я буду виступати першим, — каже головний редактор видавництва "Факт" Леонід Фінкельштейн, 56 років. — Бо "Пропалу грамоту" не витримаю.

— Вони що, співають? — запитує 54-річний поет Тарас Федюк.

— Думають, що співають, — відповідає Фінкельштейн. — Я пишаюсь, що роблю корисну справу, видаючи такі книжки, — говорить уже в мікрофон. — Коли-небудь безлад у нас закінчиться. Хочу жити в країні, в якій книжки не треба називати "Бензин" і де поета впізнають на вулиці.

Видавець називає Лазуткіна "поетом серйозного виміру".

— Уявляєте, він читає не тільки свої книжки! — наголошує. — Це людина, яка думає поетично, раціонально, прагматично, романтично. І коли вміст оцієї каністри поменшає, — показує на стіл, — я хочу, щоб ви вважали сказане мною не гаслом, а тостом за поета.

Дмитро Лазуткін бере мікрофон і починає декламувати вірші. Спочатку читає з книжки, потім з аркушів паперу: "Зірки навесні між краплинами", "Коли знемагає електрика", "Грала етнічна музика" та інші. Він у футболці з рекламою журналу "ШО". Помітно хвилюється, щоки вкриваються рум"янцем, витирає долонею піт з лоба.

— Випий з каністри! — радять йому із зали.

Читає вірш "Бензин":

бензин — потаємне бажання

бензин як єдиний сенс

бензин це твоє кохання

бензин це твій секс.

Надає слово Тарасові Федюку.

— Вважаю Лазуткіна найкращим серед його покоління, — каже той. — Це — не Жадан, не Андрухович, не Римарук, не Герасим"юк.

Автор знову йде до мікрофона.

— Ти все не читай, бо не куплять книжку! — радить Федюк.

— Ще пару віршів, і перейдемо до "Пропалої грамоти" і наливання з каністри, — усміхається поет. Розливає з каністри шампанське в разові стаканчики, їх передають по рядах.

"Бензин" — п"ята книжка Дмитра Лазуткіна. За освітою він інженер-металург і журналіст. Працює спортивним коментатором на Першому телеканалі. Лауреат кількох літературних премій, зокрема й імені Богдана-Ігоря Антонича. Його вірші перекладені десятьма європейськими мовами. Чемпіон України з козацького двобою, призер Кубка світу з кікбоксингу. Іноді грає на трубі.

×