— Матеріал для книжки я збирала в експедиціях роками, — 34-річна тернополянка Лілія Мусіхіна після презентації в місцевій книгарні "Є" 15 хв. роздає автографи на примірниках своєї книжки "Магія українців устами очевидця".
— Говорила з тими, хто практикує магію. Чи принаймні, кому це мама чи бабця розказували та показували. Є в книжці відомості про те, як віск зливали, як приворожували, як на смерть поробляли. Але я спеціально подала все так, що практичного застосування ця інформація не несе. Не хотіла, щоб то було якесь чергове "Пособіє по магіє для дєвочек-подростков". Тішить інтерес до книжки. На форумі у Львові за два дні видавці близько 200 штук продали.
Книжка вийшла у столичному видавництві "Зелений пес" накладом 1,5 тис. примірників. У книгарнях її продають по 50 грн.
— Зустрічалася з десятками відьом, мольфарів, знахарів. Якби я комусь із них сказала "мольфар" — то прогнали б. Вони переважно себе називають "ті, що знають", "відаючі". Мольфарами називають чорних магів.
Лілія Мусіхіна каже, що в магію не вірить.
— Якщо почну вірити, то перестану аналізувати. Але не вірити важко. Це ще в перший день експедиції чітко усвідомлюєш, що ти приїхала з Тернополя, там у тебе сім'я, робота. А це все — прояви міфо-поетичного світогляду. Але наступного дня тобі показують випалений слід на траві, кажуть — тут рогата змія проповзла. А потім кличуть сусіда: "Любку, ану розкажи, як ти відьму впіймав". І так в це щиро вірять, що сама думаєш: "А Бог його знає!".
Випробувати магію на собі дозволила лише раз.
— Це було в одної бабці біля Верховини. Уже все, що хотіли — розпитали. І тут вона на мене дивиться й каже: "Скидай штани". А я в цей час в колготках, штанях і куртці зимовій — бо дуже мерзну, хоч і літо. Річ у тім, що в мене на ногах рожа була. Хоча такі речі не афішують. Бабця накрила ноги червоною тканиною, почарувала. Коли зняла тканину — одна нога була чиста, а на іншій залишилась одна плямка. Не можу пояснити, як воно працює — але працює.
Жінка з немовлям на руках із залу питає у письменниці, як боротися з нічними несплячками дитини.
— У нас на Тернопільщині й на Хмельниччині у селах часом на вікна ставлять ляльки. Кажуть, є такі демони, що утворюються з матерів, які померли вагітними або після пологів і залишили маленьких дітей. Одна з назв такого демона — Мамуна. Вірять, саме вони й забирають у дітей сон. Так от ці ляльки для Мамуни і ставлять, щоб вона гралася лялькою, не чіпала дитину. А от у Чорториї на вікна ставлять тарілочки. Якщо в хаті маленька дитина, тато й мама, коли повечеряли, вилизують і ставлять тарілки до вікна, на захист. Кажуть — помагає.













Коментарі