12-й фестиваль короткометражних фільмів "Відкрита ніч" відбувся в ніч на неділю на оглядовому майданчику гори Уздихальниця, що на Андріївському узвозі в Києві. Упродовж п"яти годин глядачі переглянули 27 робіт молодих режисерів. Переможців мали назвати у прямому ефірі Першого національного каналу, який транслював фестиваль. Але 11 членів журі не встигли визначитися до завершення телетрансляції, бо довго радилися.
— Ми одноголосно вирішили віддати гран-прі студентській стрічці "Отроцтво" Дмитра Сухолиткого-Собчука. У ній йдеться про хлопця, який нарешті має подорослішати та навчитися приймати серйозні рішення, — розповідає член журі Юрій Логуш, 63 роки. — У цьогорічних фільмах не відчувалося впливу агресивного російського чи американського кінематографу.
Перед сходами, що ведуть на оглядовий майданчик, зібралося кілька сотень людей, переважно молодь. Через обмежену кількість глядацьких місць, розрахованих на 300–400 осіб, на показ могли потрапити не всі. Пропускали за запрошеннями, дві сотні яких організатори поширили серед натовпу перед початком сеансу. Дехто "зайцем" видирався на гору й перелазив огорожу.
— Ненавиджу їхню систему пропуску, — каже якась дівчина. — Просто так чи навіть за гроші туди не потрапиш. А про секретні місця, в яких можна дістати запрошення, відомо тільки нашій богемі та журналістам.
Після відкриття фестивалю члени журі йдуть до галереї "Карась" і там переглядають конкурсні стрічки.
— На конкурс надіслали понад 100 стрічок загальною тривалістю близько 20 годин, — розповідає організатор фестивалю, режисер Михайло Іллєнко, 61 рік. — Майже 30 ми одразу відкинули, бо вони були російськомовні. Стрічки мають як мінімум дублюватися українською чи мати субтитри. Відкидали й документальні фільми, бо вони мало дотичні до художнього кіно. У наших режисерів є одна жахлива звичка, — веде далі він. — Люблять подавати фільми в останній день прийому робіт. Цьогоріч ми так отримали 60–70 відсотків стрічок. Найменш "пунктуальних" режисерів покарали — їхні роботи показуватимуть останніми, ближче до ранку. Їх може трохи підсвітити сонце.
Четвертий рік поспіль стрічки демонструють у прямому ефірі Першого національного каналу. Глядачі голосують за фільм, який сподобався найбільше. Цьогоріч приз глядацьких симпатій дістався студентській картині "Троє в кімнаті" Анастасії Титової, яка отримала 247 голосів. У фільмі тривалістю 4 хв. 35 сек. йдеться про хлопця, до квартири якого залізло троє грабіжників.
— Мене розчарували комедії, — каже глядач Дмитро Шульга. — Таке враження, що в наших кінематографістів проблеми з гумором. Травмування праскою друзів, які готують сюрприз іменинникові, у фільмі "Троє у кімнаті" або напіввульгарна Снігуронька в "Одному бажанні, або Різдвяній казці", чи псевдотарантінівські кілери-невдахи в "Новому році" якщо і змушували всміхатися, то дуже натужно.
Глядачі приходять з ковдрами. Дехто не досиджує до кінця показу.
— Замерзла, тому йду додому, — каже Олена. — Добре, що я тут недалеко живу, за 15 хвилин вже сидітиму перед телевізором. Мені сподобалася стрічка "Гастролі" Сергія Веклича, — додає. — Історія про неординарну тьотку, якій не вдалося стати актрисою. Тому їй доводиться продавати шкарпетки на ринку. Я довго сміялася з її фрази: "А ше є хороші носки: стіраються, не ламаються, стоять, як валянки!".
2 
1
Коментарі