Ліна Костенко видасть "Записки українського сумашедшого"

 

Власник столичного видавництва "А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА" 48-річний Іван Малкович видасть роман "Записки українського сумашедшого" письменниці Ліни Костенко, 79 років. Свій рукопис вона передала йому 2 вересня.

— Того ж дня вночі почав його читати, — каже видавець. — Зранку знову взявся за читання, аж запізнився на роботу. Ця книжка перевершує всі очікування, вона справляє сильне враження. Це суміш художньої літератури, внутрішніх щоденників і публіцистики. До того ж роман написаний від імені чоловіка. Страшенно актуальна і молода річ. Якщо не завадить щось надзвичайне, видамо книжку восени.

Ліна Костенко говорить, що "Записки українського сумашедшого" писала все життя.

— Ліна Василівна вже там, за тими вимірами, — продовжує Малкович. — Вона закінчує твір тоді, коли вирішує, що довершила його. Цей роман довго писався, і за цей час від нього відбрунькувалися ще дві книжки, які зараз у роботі. Одна — повість "Про Гоголя".

"Записки українського сумашедшого" стануть першим виданням творів Костенко за часів незалежності. 1987-го востаннє побачили світ збірки її поезій "Сад нетанучих скульптур" і віршів для дітей "Бузиновий цар".

— Нарешті Ліна Василівна видасть свою прозу, — каже письменник Юрій Андрухович, 49 років. — Вона сама винна, що так довго не видавалася. Боролася за власні ідеї, а за книги не змогла. Ліна Василівна скаржилася, що в Україні її сприймають лише як поетесу. Вважала своєю помилкою, що видала багато віршів і мало прози. Тому на літературних вечорах своїх віршів не читала.

У січні на презентації книжки "Ave, Europa!" доньки Костенко — Оксани Пахльовської — Ліна Василівна розповідала, що її не видають через брак коштів.

— Проблема не у видавцях, а в самій Ліні Костенко, — заперечує письменник 57-річний Юрій Винничук. — Ліна Василівна досить химерна особа: свариться зі Спілкою письменників, відмовляє видавцям. Я не вірю, що хтось вимагав у неї гроші за видання творів. Та будь-який видавець готовий гонорар їй авансом видати, навіть за перевидання. Костенко — це золоте дно. Он Валерія Шевчука видають і перевидають більш ніж достатньо. Кажуть, Костенко навіть Нобелівська премія могла би дістатися. Але її у світі не знають, бо її твори не перекладені. Якби держава її підтримала, виділила кошти, допомогла здобути гранти, профінансувала хоча б англійський переклад — може, щось і вийшло б.

×