До 20 травня в столичному "ПінчукАртЦентрі" діє виставка 45-річного бразильця Віка Муніса. Він створює картини, фотографує їх і одразу знищує. У галереях виставляє фотографії. Живе художник у Нью-Йорку. Однак студію має у Ріо-де-Жанейро.
— Більше нема об"єктів для зйомки, — впевнений Муніс. — Якщо хочеш щось сфотографувати, спочатку створи це.
Діамантами під мікроскопом він виклав портрети актрис Моніки Вітті, Софі Лорен, Бріджит Бардо та коханки Алена Делона — Ромі Шнайдер. Чорною ікрою скопіював Володимира Маяковського з фотографії Олександра Родченка. Іграшковими вояками виклав портрет солдата, а свій власний портрет — зі шматочків золота і підписав: "Голден бой" (золотий хлопець). На відкритті виставки екс-президент України Леонід Кучма довго дивився на фотографію "Цукрові діти". Це чорне полотно, на яке Муніс насипав цукру, а потім пальцями з нього сформував фігурки дітей. Щоб створити фото "Атлас світу", Вік знайшов у Бразилії безлюдний півкілометровий пляж і пральними машинками, колесами, гвинтами з вертольотів, сміттям, меблями виклав дві земні півкулі. А потім із вертольота, з 30-метрової висоти, зняв цю картину.
Коштують твори Віка Муніса $35–100 тисяч.
Британець Марк Квін націдив 4,5 літра власної крові
— Найдорожча для мене фотографія Мерилін Монро, — каже Муніс про зображення американської актриси, яке він зробив власною кров"ю. — Я шприцом взяв у себе трохи крові і звичайним пензликом намалював портрет.
Муніс не єдиний, хто малює кров"ю.
Британець Марк Квін націдив 4,5 літра власної крові. Заморозив її і з кривавого льоду витесав свою голову. Її показували у Лондонській галереї, тримали в прозорому холодильнику. Але в галереї сталося замикання, і голова розтанула. Також Квін намалював автопортрет спермою свого знайомого.
Фанат індійських слонів британець Клод Офілі малює картини слонячими екскрементами. На нью-йоркській виставці галереї "Саачі" представив "Богоматір", намальовану слонячим лайном і обкладену порнографічними фотографіями. Британський міністр культури прийшов і написав у книзі відгуків галереї: "Якщо найкращі художники малюють таке концептуальне, холодне лайно, британський живопис помер". Через кілька днів виставку закрили.
1991-го в австрійській "Галереї Потса" художник Андрес Серано виставив полотно "Христос із сечі". На червоному тлі сечею зобразив Божого сина. Першого ж дня 51-річний католик намагався розбити раму, але його відтягнула охорона. На другий день раму розбили двоє підлітків.
Російський художник Микола Насєдкін малює картини нафтою. Її він зливає з каністр на залізничних станціях. Робітники беруть три пляшки горілки за відро. Насєдкін додає у нафту лак, щоб фарба трималась на полотні.
Німецький художник Вольфґанґ Лайф малює картини воском, квітковим пилком і молоком.
А 55-річний львів"янин Роман Зуб малюнки кладе під засклену рамку, запускає туди півтисячі бджіл, годує їх медом. І комахи за два місяці ліплять картину. Таке полотно зберігається десять років. На деяких картинах Зуба є мертві бджоли.
— Віктор Ющенко дуже хвилювався, чи вони померли своєю смертю, — каже художник. — Але я його заспокоїв, що вони віджили своє.
3 
35413
Коментарі