"Золотого Дюка" за внесок у кіномистецтво на Х Одеському кінофестивалі отримала французька акторка 75-річна Катрін Деньов.
"Це жінка, у якої розум просвічується крізь красу" — сказав про неї гуморист Михайло Жванецький, який сидів поруч і теж здобув цю нагороду. 20 липня акторка зустрілася з глядачами в Одеському театрі музкомедії.
Зала на 1260 місць заповнена вщент. Глядачі аплодують стоячи, коли Катрін Деньов виходить. Вбрана у класичну чорну сукню і босоніжки на високих тонких підборах.
— Вашій матері Рене Сімоно вже 107 років, і вона також була актрисою. Чого ви навчилися у неї в професії? — питає французькою ведучий, журналіст і кінокритик Олексій Тарасов.
— Мабуть, нічого. У мене було звичайне дитинство. Моя мама займалася театром, коли вона була дуже юною. Але пізніше припинила працювати, бо мала чотирьох доньок. Дитинство я провела з сестрами.
У кіно я потрапила випадково. Сестра була акторкою і одного разу запропонувала прийти на проби до фільму, в якому хотіла зніматися вона. (Сестра Франсуаза Дорлеак загинула 25-річною в автомобільній аварії. — ГПУ). Так усе й почалося. Згодом познайомилася із Жаком Демі та знялася в "Шербурзьких парасольках". До цього не була впевнена, чи хочу залишитися у цій професії.
У залі десяток піднесених рук із запитаннями.
— Здравствуйте, я вас очень мало знаю, но уверена, что вы хорошая женщина, — каже в мікрофон юна глядачка. Залою роздаються сміх і обурення. Запитує про найважливіші риси хорошої акторки.
— Головні риси для хорошої актриси такі самі, як і для хорошої людини, — відповідає Деньов. — Ви мусите мати відкритий розум, життєву енергію і багато терпіння.
Над роллю працюю переважно з режисером, тому мало готуюся заздалегідь. Звісно, під час роботи над образом дуже багато свого віддаєш. Тому важливо бути, а не здаватися.
Акторку запитують, чому вона не грає в театрі.
— Я дуже хвилююся, — зізнається Катрін Деньов. — На сцені сильно переживаю. Важко з цим впоратися. Навіть зараз — дуже хвилююся.
На запитання про омріяну роль вагалася. Згадувала, що колись хотіла зіграти Анну Кареніну. І майже зіграла Катерину ІІ. Але з обома ролями не склалося.
— Що вам сказала ваша матір після ролі у фільмі "Денна красуня"? — звертаються до акторки. У цій картині вона грає дружину лікаря, яка вдень таємно працює у борделі.
— Мама? Нічого не сказала. Я була вже дорослою, сама вже була мамою. У будь-якому разі, батьки мають приймати погляди своїх дітей.
— Як не розчинитися у своїй дитині? — запитують у Катрін. Вона має доньку К'яру від актора Марчелло Мастрояні та сина Крістіана від режисера Роже Вадіма.
— Як у всіх жінок, які працюють, у мене є моменти, коли важливішим стає приватне життя, а є — коли професійне. Немає чіткої межі. Інколи повністю поринаєш в особисте життя, наприклад, коли відпустка. Але потім занурюєшся в роботу, і розумієш, що місяці два будеш менш доступною для родини.
Коли не маю зйомок, у мене дуже просте життя, природне. Зустрічаюся з друзями, читаю газети, адже на це завжди бракує часу. Можу прогулятися у своєму районі. Я там живу дуже давно і без проблем можу це зробити. Іноді також у своєму районі відвідую кінотеатр. І на ринок можу піти. Не дуже часто ходжу до театру, але ходжу. Незабаром піду на виставу, що триватиме чотири години.
— Ми знаємо, що ви любите поратися на городі. І що найбільше клопотів у вас з помідорами. Що ви з ними робите? — запитує ведучий.
— Мабуть, не мені вчити українців вирощувати помідори. Адже здається, ваші томати — найкращі у світі. На жаль, можливість виростити хороші помідори багато в чому залежить від клімату. Але навіть якщо я багато старатимуся, мені навряд чи вдасться виростити чорні кримські помідори, які ростуть тут. Але кілька насінинок збираюся привезти до себе в Париж.
— Дякую за увагу до помідорів, — каже глядач із зали. — Але спробуйте ще одеські кабачки.













Коментарі